Історія вже не визначає порядок денний відносин України й Польщі - посол Дещиця

Питання історії залишаються на порядку денному двосторонніх відносин України і Польщі, але вже не є основними темами переговорів, вважає український посол у Варшаві Андрій Дещиця.

Таку заяву він зробив під час інтерв'ю "Укрінформу".

 

На думку дипломата, цьому сприяло зняття заборони на проведення пошуково-ексгумаційних робіт польських жертв в Україні.

"Хоча історичні питання залишаються в переліку порядку денного двосторонніх відносин, але їх знято з топагенди. На це вплинули рішення про зняття заборони на пошуково-ексгумаційні роботи в Україні, що реалізовано після візиту Президента Зеленського до Польщі.

Це розблокувало ведення діалогу в багатьох інших площинах і зняло напруження, яке існувало в переговорах на офіційному рівні", - заявив Дещиця.

За його словами, доти складні історичні питання завжди були якщо не першими, то одними з перших при обговоренні на офіційних зустрічах.

Дипломат також повідомив, що його зустрічі з польськими посадовцями, які відповідають за питання історії, свідчать про те, що вони мають намір узятися за впорядкування легальних українських місць пам'яті в Польщі.

"Це вимагає певного часу, процедур. Зрештою заява Президента України також не означала негайного розблокування пошуково-ексгумаційних робіт. Вона прозвучала у серпні, а робота розпочалася наприкінці листопада.

Є певні процедури, які потрібно виконати. І такою є позиція польської сторони", - підкреслив посол.

Водночас він визнав, що є "інституції, можливо, і треті сторони, які зацікавлені, аби це питання й надалі було предметом розбрату між українцями й поляками".

"Але якщо ми переконані у важливості українсько-польського стратегічного партнерства, то ми маємо стояти вище таких спроб і провокацій, поводитися цивілізовано, виходячи з принципу, що треба вшанувати тих осіб та воїнів, які загинули. І це правило має бути застосовано до всіх", - наголосив дипломат.

За його словами, українська сторона хоче відновити консультації в рамках двосторонньої угоди від 1994 року про збереження місць пам'яті - аби врегульовувати всі питання, пов'язані з такими місцями як у Польщі, так і в Україні.

"Тобто, ми маємо правову базу для такої співпраці – лише потрібно її використовувати", - зауважив Дещиця.

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2016 років у Польщі невідомі вандали зруйнували і осквернили 14 могил і пам'ятних знаків українцям. Донині жоден не відновлений. В Україні провокатори цього року осквернили пам'ятники загиблим полякам у колишньому селі Гута-Пеняцька на Львівщині і меморіальний комплекс у Биківні на Київщині. Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і заявила, що готова відновити пам'ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української Повстанської Армії.  Польська сторона пояснила це як "демонтаж незаконного пам'ятника УПА", який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам'яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року. Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов'язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни минулого року, є відновленням місць пам'яті.

Аби довести відсутність поховань під зруйнованим пам'ятником у Грушовичах, Польський інститут національної пам'яті у травні цього року ініціював розкопки. Україна скерувала до Польщі групу з 5 спостерігачів. У результаті розкопок все ж виявлено поховання, а отже — пам'ятник не був символічним.

Під час зустрічі у Варшаві 31 серпня 2018 року Президент України Володимир Зеленський та Президент Польщі Анджей Дуда домовились оновити й перезавантажити двосторонню робочу групу з вирішення історичних питань, що працюватиме під патронатом обох глав держав. 

"Я готовий розблокувати отримання дозволів на проведення пошукових робіт в Україні, а польська сторона опоряджає українські місця пам'яті в Польщі. Запропонував Президенту Дуді спорудити на кордоні України та Польщі спільний меморіал примирення", – зазначив тоді Зеленський.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.