Людмила Ігнатенко заявила, що не давала дозволу HBO розповідати її історію в серіалі «Чорнобиль». ВІДЕО

Дружина загиблого пожежника-ліквідатора аварії на ЧАЕС Людмила Ігнатенко, яка стала прообразом головної героїні у серіалі від HBO «Чорнобиль», заявила, що не давала каналу дозволу розповідати її історію.

Про це вона розповіла в інтервʼю BBC, передає The Бабель.

Людмила Ігнатенко на річниці памʼяті ліквідаторів катастрофи на ЧАЕС у 1990 році
Людмила Ігнатенко на річниці памʼяті ліквідаторів катастрофи на ЧАЕС у 1990 році
ФОТО: Igor Kostin / Sygma

"Коли дізналась, що фільм буде про мене, було образливо та неприємно. ... Я вважаю, що телекомпанія вчинила неправильно, що не зустрілась зі мною. Мені телефонували з Москви, казали:

"Ми знімали фільм у Латвії, Києві, не змогли з вами звʼязатись, але хотіли". Це вже на той момент фільм був знятий. Мені запропонували $3 тисячі "просто так", але я поклала трубку, думала, що це фейк", — розповіла Ігнатенко.

За її словами, на сприйняття дзвінка також вплинув той факт, що телефонували з Росії.

Вона додала, що їй неприємно було дивитись деякі кадри з фільму, зокрема, сцену з поховання її чоловіка: "Мені було боляче від неправди у фільмі, що я стою із взуттям у руках. Так, Васю поховали без взуття, але взуття було поруч з ним", — пояснила Ігнатенко.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.