Людмила Ігнатенко заявила, що не давала дозволу HBO розповідати її історію в серіалі «Чорнобиль». ВІДЕО

Дружина загиблого пожежника-ліквідатора аварії на ЧАЕС Людмила Ігнатенко, яка стала прообразом головної героїні у серіалі від HBO «Чорнобиль», заявила, що не давала каналу дозволу розповідати її історію.

Про це вона розповіла в інтервʼю BBC, передає The Бабель.

Людмила Ігнатенко на річниці памʼяті ліквідаторів катастрофи на ЧАЕС у 1990 році
Людмила Ігнатенко на річниці памʼяті ліквідаторів катастрофи на ЧАЕС у 1990 році
ФОТО: Igor Kostin / Sygma

"Коли дізналась, що фільм буде про мене, було образливо та неприємно. ... Я вважаю, що телекомпанія вчинила неправильно, що не зустрілась зі мною. Мені телефонували з Москви, казали:

"Ми знімали фільм у Латвії, Києві, не змогли з вами звʼязатись, але хотіли". Це вже на той момент фільм був знятий. Мені запропонували $3 тисячі "просто так", але я поклала трубку, думала, що це фейк", — розповіла Ігнатенко.

За її словами, на сприйняття дзвінка також вплинув той факт, що телефонували з Росії.

Вона додала, що їй неприємно було дивитись деякі кадри з фільму, зокрема, сцену з поховання її чоловіка: "Мені було боляче від неправди у фільмі, що я стою із взуттям у руках. Так, Васю поховали без взуття, але взуття було поруч з ним", — пояснила Ігнатенко.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.