Homo erectus: давні люди жили значно довше, ніж вважали досі. ФОТО

Давній родич сучасної людини ще відносно недавно жив на території Південно-Східної Азії, свідчить нове дослідження.

Представники Homo erectus ("Людина прямоходяча") еволюціонували близько двох мільйонів років тому, і були першим відомим людським видом, який ходив повністю вертикально, повідомляє ВВС. Україна.

 
ФОТО: SCIENCE PHOTO LIBRARY

Нові докази свідчать, що цей вид жив на індонезійському острові Ява ще 100 тис. років тому – набагато довше після того, як він зник в інших місцях, пише кореспондент ВВС з питань науки Пол Рінкон.

А це означає, що Homo erectus існували там тоді, коли наш вид вже жив на Землі.

Детальні результати дослідження описані в журналі Nature.

У 1930-х роках на місці скупчення кісток біля селища Нгадон у центральній Яві знайшли 12 верхівок черепів та дві гомілкові кістки Homo erectus.

У наступні десятиліття дослідники намагалися встановити вік цих викопних решток. Однак це було складним завданням.

Професор Рассел Чохон із кришками черепа Homo erectus, знайденими у Нгандоні
Професор Рассел Чохон із кришками черепа Homo erectus, знайденими у Нгандоні
ФОТО: TIM SCHOON/UNIVERSITY OF IOWA

У 90-х роках одна команда науковців вийшла з версією, що Homo erectus існували у період між 53 або 27 тисячами років тому.

Це зміцнило припущення, що сучасні люди насправді перетиналися у часі з Homo erectus.

Зараз дослідники під керівництвом професора Рассела Чохона з університету Айови почали нові розкопки на берегах річки Соло на острові Ява, повторно проаналізувавши місцевість та околиці.

Вони вважають, що вік знайденої кісткової тканини – від 117 до 108 тисячі років. А це наймолодші відомі рештки Homo erectus, знайдені будь-де у світі.

Місце розкопок на берегах річки Соло у центральній Яві
Місце розкопок на берегах річки Соло у центральній Яві
ФОТО: KIRA WESTAWAY, MACQUARIE UNIV

"Це дуже молодий вік для скам'янілих решток примітивних Homo erectus. Це свідчить, що цей вид жив на Яві більше мільйона років", - каже професор Кріс Стрінгер, дослідник людської еволюції з Лондонського природничого музею.

Дослідники припускають, що рештки прадавніх людей, які вони досліджують, опинилися в одному через якусь масову загибель – можливо, внаслідок сходження селевого потоку під час або після виверження вулкана.


"Хобіти" на інших островах

На інших островах Південно-Східної Азії Homo erectus еволюціонували у менші за розміром види, такі як Homo floresiensis (карликова "Людина флореська", яку ще називають "Хобітом") на індонезійському острові Флорес, або Homo floresiensis ("Людина з Кальяо") на Філіппінах.

Це, ймовірно, було викликано нестачею їжі на островах.

Однак на Яві, схоже, харчів було достатньо для того, щоб Homo erectus залишалися у своїх звичних розмірах.

Особини, чиї кістки знайшли біля Нгадону, були зростом 1,5-1,8 метра - так само, як й інші представники виду, знайдені в Африці чи у Євразії.


Зміна підходу

Нові дослідження можуть змінити уявлення про людську еволюцію як неодмінний прогрес від мавп до сучасної людини
Нові дослідження можуть змінити уявлення про людську еволюцію як неодмінний прогрес від мавп до сучасної людини
ФОТО: RUSSELL L. CIOCHON, UNIV. OF IOWA

Нові дані про Homo erectus змінюють усталену думку про людську еволюцію як прогрес від мавпи до сучасної людини, відзначає Пол Рінкон.

Саме цей підхід втілений у відомій ілюстрації "Марш прогресу", на якій шимпанзеподібна поступово перетворюється на Homo sapiens, "вершину еволюції".

Насправді ж все відбувалося значно більш хаотично, а види, яких ми вважали перехідними ланками, існували одночасно один з одним протягом сотень тисяч років.

Як же Homo erectus вдалося жити так довго на Яві?

В Африці вони зникли пів мільйона років тому, у Китаї – 400 тис. років тому.

Рассел Чохон припускає, що це сталося через витіснення іншими людськими видами.

Однак на Яві "люди прямоходячі" змогли на якийсь час сховатися і нормально існувати в ізоляції.

Вчені припускають, що вони вимерли тут лише зі зміною клімату, коли острів заполонили тропічні ліси, до яких Homo erectus так і не змогли пристосуватися.

Після цього людей на Яві не було, аж допоки там 39 тис. років тому не з'явилися сучасні Homo sapiens.

Водночас професор Кріс Стрінгер припускає, що знайдені на Яві інші рештки Homo erectus можуть бути навіть молодшими від тих, які дослідили зараз, однак встановити їхній точний вік мають нові дослідження.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.