На Тернопільщині перепоховали останки воїнів УПА. ФОТО

20 грудня 2019 року у місті Шумську, що на Тернопільщині, відбулося урочисте перепоховання вояків Української повстанської армії, учасників збройного підпілля ОУН, закатованих НКВД у 1940-1950-х роках.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 
Фото: УІНП

Меморіальні заходи складалися із божественної літургії в Святопреображенському храмі Шумська, урочистої ходи містом до цвинтаря та чину похорону, а також громадської панахиди на площі Героїв Майдану.

Завершився чин похорону на місцевому цвинтарі біля могили курінного УПА Василя Процюка - "Кропиви" та невідомих повстанців.

 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП

"Ми пишаємось тим, що ці роботи з пошуку, ексгумації та перепоховання вояків УПА були проведені на замовлення і коштом Українського інституту національної пам'яті.

Змінюється керівництво держави, керівництво Інституту, а вшанування борців за незалежність України залишається пріоритетом державної політики в сфері відновлення та збереження національної пам'ять", - прокоментував присутній на заході співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд.

 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП

Участь у заході взяли: місцеві жителі, заступник начальника управління – начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті Управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета, представники місцевої та обласної влади, військові 44-ї ОАБр, а також реконструктори військово-історичного клубу "Повстанець" в одностроях УПА.

 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.