АНОНС: Вечір пам'яті "40-і роковини від дня смерті Галини Дидик"

У Національний музей "Тюрма на Лонцького" з ініціативи Ліги українських жінок відбудеться вечір пам’яті української підпільниці «Анни», зв’язкової Головного командира УПА Романа Шухевича.

Про це повідомляє Музей у Facebook.

 

У програмі заходу: слово про героїчний чин підпільниці, фотопрезентація, фрагменти з фільмів, виступ дуету Наталії Баховської та Федора Гольця з хору "Нескорені", поезія у виконанні Любові Шумської.


Довідка.
Життя Галини Дидик – приклад стійкості й відваги в боротьбі за волю України.

Патріотка доклалася до розбудови нелегальної повстанської мережі та медичних частин УЧХ. Була до останніх хвилин життя Рома Шухевича незамінною його помічницею.

Після загибелі Головного командира УПА пройшла катування в стінах тюрми на Лонцького під час півторарічного слідства, яке закінчилося 18 жовтня 1951 р. Витримала тут 129 допитів.

31 жовтня 1951 р. Особлива нарада при МҐБ СРСР засудила її на 25 років концтаборів.

14 грудня 1951 р. її етапували до Верхньоуральської тюрми МҐБ СРСР у Челябінській області, згодом перевели до Владімірської в'язниці, що відзначалася суворим режимом.

Пережила в'язничне пекло. Звільнили в 1971 р. без права повернутися додому. Оселилася в Караганді.

З літа 1972-го до осені 1973-го таємно мешкала в Бібрці на Львівщині.

Після марних спроб прописатися змушена була виїхати в Христинівку на Черкащині. Пенсії не отримувала.

Відкинула пропозицію КҐБ написати покаяльну заяву, що призвело до загострення репресій й спричинило інфаркт. Померла 23 грудня 1979 року у селі Христинівці Черкаській області, згодом родина поховала її у Бережанах на Тернопільщині.


Час: 20 грудня, п'ятниця, 15.00


Місце: Національний музей "Тюрма на Лонцького", вул. С. Бандери, 1, м. Львів

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.