Київ очікує кроків Варшави щодо українських місць пам’яті в Польщі

Україна надала Польщі дозволи на проведення пошукових робіт на своїй території та очікує на відповідні кроки з польського боку щодо упорядкування місць української пам’яті.

Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу голови держави.

 
КОЛАЖ: ТСН

Жовква минулого тижня зустрівся в Києві із заступником державного секретаря Міністерства закордонних справ Польщі Марчином Пшидачем.

Як зазначено в повідомленні, під час зустрічі йшлося про основні питання двостороннього порядку денного, зокрема щодо реалізації домовленостей, досягнутих на рівні глав держав, а також під час засідання Консультаційного комітету президентів України і Польщі 5 листопада 2019 року у Львові.

"Обговорюючи проблематику вшанування спільної історичної пам'яті, Ігор Жовква підкреслив, що Україна надала дозволи на проведення пошукових робіт та очікує на відповідні кроки з боку польської сторони щодо упорядкування місць української пам'яті на території Польщі", - розповіли в ОП.

Пшидач підтвердив незмінну підтримку Польщею територіальної цілісності та суверенітету України й висловив готовність офіційної Варшави продовжувати тиск на РФ з метою виконання Мінських домовленостей.



Читайте також:

У Львові знайшли поховання польських воїнів, загиблих під час оборони міста у вересні 1939-го

Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.