У Хіросімі зносять дві будівлі, які пережили атомне бомбардування 1945 року. ФОТО

Влада Хіросіми планує знести дві будівлі, які вціліли після американської атаки атомної бомби «Малюк» у 1945 році.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на BBC.

Вулиця Хіросіми зі збереженими будівлями
Вулиця Хіросіми зі збереженими будівлями
ФОТО: ВВС

Йдеться про будівлі 1913 року побудови — студентський гуртожиток і колишню фабрику військового одягу. Після атаки їх використовували як тимчасові лікарні.

Увагу на будівлі влада звернула ще у 2017 році, тепер же за планом їх повинні знести до 2022 року. Основна причина — аварійність будівель і можливість їх обвалення при землетрусі. Будівлі вже тривалий час не використовуються та закриті для відвідування.

89-річний Івао Наканіші, який пережив бомбардування в одному з цих будинків, очолює групу активістів, які виступають за збереження будівель як памʼяток.

"Враховуючи історичне значення повідомлення про трагедію майбутньому поколінню, ми не можемо допустити знесення [...]. Це цінні будівлі, які розповідають нам про жах атомної бомби", — сказав він.

Хіросіма, після бомбардування
Хіросіма, після бомбардування
ФОТО: AFP

У місті після вибуху вціліли 85 будівель. Найвідоміша — будівля Виставкового центру торгово-промислової палати Хіросіми (Купол Гембаку), яка входить у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. При вибуху 6 серпня 1945 року загинули 80 тис. осіб і понад 100 тис. постраждали.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.