У Варшаві відкрили виставку до ювілею українсько-польської дипломатії. ФОТО

Виставку до 100-річчя започаткування українсько-польських дипломатичних відносин представлено у понеділок у приміщенні посольства України в Польщі.

У відкритті виставки, на якій розміщено стенди з архівними документами 1917-1921 років, взяли участь українські та польські історики, дипломати, громадські діячі та журналісти, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ця виставка нагадує нам про нашу історію і заохочує ще більш активно вивчати її сторінки і додавати нам переконання в тому, що ми робимо добру роботу",- заявив під час відкриття виставки посол України в Польщі Андрій Дещиця.

У свою чергу голова Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин Ірина Матяш у коментарі агентству зазначила, що виставка акцентує увагу на інституційній історії.

 

"Ідея її проведення виникла не спонтанно – це частина великого проєкту, започаткована у 2017 році МЗС України та Науковим товариством історії дипломатії та міжнародних відносин.

Вона присвячена 100-літтю сучасної української дипломатичної служби та століттю встановлення дипломатичних відносин між Україною і тими державами, які справді це зробили в 1918-1919 роках", - повідомила Матяш.

 

Вона зазначила, що ця виставка, підготовлена спільно Науковим товариством, МЗС України та Польським інститутом у Києві, стартувала у вересні в Києві й цій темі було присвячено спеціальну конференцію.

За її словами, крім Варшави виставку також вже було представлено у Кракові, а також планується її показати у Любліні. Після цього, її буде також представлено у кількох містах України, зокрема найближчим часом – у Вінниці.

 

Голова Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин поінформувала, що виставка складається із шести стендів. Вона нагадала, що перші дипломатичні контакти між Україною і Польщею розпочалися в 1918 році, а надзвичайну дипломатичну місію УНР в Польщі було створено в 1919 році.

 

Натомість, перше дипломатичне представництво Польщі в Україні було створено за часів Гетьманату. На стендах показано також діяльність польського консульства в Одесі, українських дипломатичних місій у Варшаві та Гданську.

 

Польські історики під час заходу повідомили, що у квітні наступного року буде видано перший том документів, що стосується українсько-польських відносин, зокрема союзу Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського.


Виставку створено завдяки співпраці Міністерства закордонних справ України, Державної архівної служби України, Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, Польського Інституту у Києві, Генеральної дирекції державних архівів Польщі та Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.