Презентація нового бачення роботи Українського інституту національної пам'яті. СЛАЙДИ

Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський презентував на засіданні Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики нове бачення роботи міністерства, акцентуючи увагу на цілях та завданнях нових центральних органів виконавчої влади.

Про це повідомляє "Детектор медіа".

Володимир Бородянський розповів, що функції з реалізації державної політики повинні бути зосереджені не в міністерствах, а в інших центральних органах виконавчої влади (агентствах).

Міністр також представив присутнім на засіданні новообраного голову Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича.

Антон Дробович
Антон Дробович
ДЖЕРЕЛО: FB-ПРОФІЛЬ

"Історична правда" публікує презентацію повністю, в частині, що стосується діяльності УІНП.

 
Фото: "Детектор медіа"
 
Фото: "Детектор медіа"
 
Фото: "Детектор медіа"


Варто відзначити, що серед пріоритетних напрямків роботи УІНП жодним словом не згадано про роботу над створенням Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті (ГДА УІНП).

Довідково. ГДА УІНП – це цивільна архівна установа для доступу до колишніх урядових таємниць СРСР. До Архіву, відповідно до Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" мають перевезти документи 1917—1991 років, які нині зберігаються у Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Міністерстві внутрішніх справ, Національній поліції, Національній гвардії, Міністерстві оборони, Державній прикордонній службі, органах прокуратури та судах.

Цю ситуацію прокоментував на своїй сторінці у Facebook, колишній заступник директора УІНП (2014) та радник голови УІНП (2015-2016) Олександр Зінченко.

"Ключовим елементом подібних інституцій - є збереження, вивчення та оприлюднення колись секретних архівів спецслужб тоталітарних режимів. Навколо цього збудовані усі подібні інституції у посттоталітарних країнах: у Німеччині, Польщі, Чехії, Словаччині, Литві...

Оприлюднення цих архівів та консолідація у Архіві національної пам'яті є ключовою вимогою Закону про доступ до архівів комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Творення цього архіву під егідою УІНП є прямою вимогою закону. У бюджеті виділене під це фінансування. Уряд (не цей, а папєрєднікі) виділив приміщення. Тобто процес рухався повільно але впевнено.

Так от в пріорітетах нової влади творення Архіву національної пам'яті не значиться", - написав Олександр Зінченко.


Також повідомляємо, що на засіданні вищезгаданого Комітету Верховної Ради Антон Дробович, відзначив:

"Інститут національної пам'яті, власне, продовжить пошук героїчних особистостей, але з акцентом на таких особистостях, які будуть об'єднувати українське суспільство, які допоможуть нам нарешті прийти до згоди з таким особистостям", - передають Українські Новини.

Дробович привів у приклад художника Казимира Малевича і футболіста і тренера Валерія Лобановського.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.