У Нью-Йорку відбулася прем’єра фільму про Євгена Маланюка

У Науковому товаристві ім. Шевченка в Америці відбулася прем’єра документального фільму «Нью-Йорк. Маланюк» українського режисера і музиканта Олександра Фразе-Фразенка.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, у фільмі відтворено нью-йоркський період життя Євгена Маланюка з 1949 до 1968 року.

 

"Молодий львівський режисер у своєрідній авторській манері показує маловідомі сторінки життя поета в Нью-Йорку, - зазначив перед показом письменник Василь Махно. – У фільмі використано унікальні звукозаписи Маланюка, що збереглися в Америці".

У стрічці відбито творчі пошуки письменника та його непрості особисті стосунки. Про це, зокрема, розповідають письменники з Нью-Йоркської групи Богдан Рубчак, Богдан Бойчук, Юрій Тарнавський, літературознавці Джордж Грабович, Тамара Скрипка, історик Анна Процик, письменник Юрій Андрухович.


Довідка. Євген Маланюк (1897 – 1968) – видатний український поет, публіцист, критик. Народився в Новоархангельську (нині – Кіровоградщина). Воював в армії УНР, з 1920 року мешкав у Польщі, Чехословаччині, Німеччині, США. Його твори були заборонені в СРСР.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.