На Львівщині перепоховали останки воїнів УПА. ФОТО

6 грудня, у День Збройних Сил України, в селищі Дубляни Самбірського району з усіма християнськими та військовими почестями перепоховали знайдені в лісі останки чотирьох воїнів УПА.

Про це повідомляє сайт КП ЛОР "Доля".

 
Фото: Святослава Шеремети

Церемонія перепоховання останків вояків УПА відбулась у місцевому храмі, де священники відслужили поминальну панахиду. Потім домовини, вкриті червоно-чорними та синьо-жовтими прапорами, від церкви перенесли до місця вічного спочинку, що біля символічної могили, насипаної на честь увічнення пам'яті уродженців селища – борців за волю України. Тут полеглим воякам УПА, за традицією, військові віддали сальву пострілами із автоматів.

Останки українських воїнів були віднайдені фахівцями меморіально-пошуковго центру "Доля" на околиці лісу неподалік селища Дубляни. За інформацією місцевих мешканців в роки війни енкаведисти таємно і подалі від місця злочину закопували вбитих або замордованих у тутешніх більшовицьких катівнях вояків УПА.

 
Фото: Святослава Шеремети

Як зазначив у коментарях секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, директор меморіально-пошукового Центру "ДОЛЯ" Святослав Шеремета, експедиція з пошуку та ексгумація віднайдених пошуковцями останків чотирьох воїнів УПА на околиці лісу поблизу селища Дубляни відбулася з ініціативи та підтримки депутата Львівської обласної ради Олега Домчака.

"Дослідження з пошуку та ексгумацію провели працівники підприємства "Доля" під час пошукової експедиції 2019 року. Роботи з пошуку останків інших загиблих будуть продовжуватися і в майбутньому, бо за свідченнями місцевих мешканців, краєзнавців, а також відповідно до наявних архівних матеріалів, на цьому місці можуть знаходитися останки понад сотні полеглих воїнів УПА, які загинули у боях із воячнею НКВД у 40-50-их роках.

Також тут можуть покоїтися останки тих, хто був закатованим в енкаведистських буцегарнях, коли містечко Дубляни було районним центром.

 
Фото: Святослава Шеремети

Ми вшановуємо пам'ять наших героїв, які загинули за волю України, саме нині, 6 грудня – у День збройних сил України та у присутності нинішніх українських військових, які віддали військові почесті полеглим воїнам УПА.

Важливо те, що ці українські герої – українські хлопці, які загинули за волю свого народу, нарешті отримали нашу вдячну молитву та військові почесті. Від сьогодні їхні останки покояться на почесному місці селищного кладовища", – зазначив Святослав Шеремета.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.