На Львівщині перепоховали останки воїнів УПА. ФОТО

6 грудня, у День Збройних Сил України, в селищі Дубляни Самбірського району з усіма християнськими та військовими почестями перепоховали знайдені в лісі останки чотирьох воїнів УПА.

Про це повідомляє сайт КП ЛОР "Доля".

 
Фото: Святослава Шеремети

Церемонія перепоховання останків вояків УПА відбулась у місцевому храмі, де священники відслужили поминальну панахиду. Потім домовини, вкриті червоно-чорними та синьо-жовтими прапорами, від церкви перенесли до місця вічного спочинку, що біля символічної могили, насипаної на честь увічнення пам'яті уродженців селища – борців за волю України. Тут полеглим воякам УПА, за традицією, військові віддали сальву пострілами із автоматів.

Останки українських воїнів були віднайдені фахівцями меморіально-пошуковго центру "Доля" на околиці лісу неподалік селища Дубляни. За інформацією місцевих мешканців в роки війни енкаведисти таємно і подалі від місця злочину закопували вбитих або замордованих у тутешніх більшовицьких катівнях вояків УПА.

 
Фото: Святослава Шеремети

Як зазначив у коментарях секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, директор меморіально-пошукового Центру "ДОЛЯ" Святослав Шеремета, експедиція з пошуку та ексгумація віднайдених пошуковцями останків чотирьох воїнів УПА на околиці лісу поблизу селища Дубляни відбулася з ініціативи та підтримки депутата Львівської обласної ради Олега Домчака.

"Дослідження з пошуку та ексгумацію провели працівники підприємства "Доля" під час пошукової експедиції 2019 року. Роботи з пошуку останків інших загиблих будуть продовжуватися і в майбутньому, бо за свідченнями місцевих мешканців, краєзнавців, а також відповідно до наявних архівних матеріалів, на цьому місці можуть знаходитися останки понад сотні полеглих воїнів УПА, які загинули у боях із воячнею НКВД у 40-50-их роках.

Також тут можуть покоїтися останки тих, хто був закатованим в енкаведистських буцегарнях, коли містечко Дубляни було районним центром.

 
Фото: Святослава Шеремети

Ми вшановуємо пам'ять наших героїв, які загинули за волю України, саме нині, 6 грудня – у День збройних сил України та у присутності нинішніх українських військових, які віддали військові почесті полеглим воїнам УПА.

Важливо те, що ці українські герої – українські хлопці, які загинули за волю свого народу, нарешті отримали нашу вдячну молитву та військові почесті. Від сьогодні їхні останки покояться на почесному місці селищного кладовища", – зазначив Святослав Шеремета.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.