Викладач УКУ Іван Альмес отримав престижну премію ім. Єжи Ґедройця

29 листопада 2019 року в Посольстві Республіки Польщі у Києві відбулося урочисте вручення нагород 13-го конкурсу ім. Єжи Ґедройця молодим дослідникам за найкращі наукові праці з історії Польщі та польсько-українських стосунків.

У номінації "Докторські праці" нагороду отримав академічний координатор програми "Київське християнство" та викладач кафедри нової і новітньої історії України УКУ к.і.н. Іван Альмес, повідомляє Український католицький університет.

 
ФОТО: УКУ

Як зауважила в своїй рецензії на кандидатську дисертацію І. Альмеса професорка Наталія Яковенка, це найкраща праця з ранньомодерної історії України й Польщі з-поміж робіт, що будь-коли подавалися конкурс ім. Єжи Ґедройця.

Провідна українська дослідниця наголосила на тому, що молодий уківський викладач не тільки написав блискучу роботу про книгозбірні унійних і православних монастирів та читацькі практики ченців, але й по-новаторськи вписав релігійне життя монаших спільнот у ширший соціокультурний контекст тогочасної епохи, причому використовуючи найновіші досягнення сучасної гуманітаристики та богословських наук.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.