АНОНС: Киянам розкажуть про штурм міста військом Батия

Лекція "Звитяга та катастрофа. Київ, 1240" відбудеться 16 листопада.

Київ був однією з головних цілей непереможного монгольського війська в його "Великому Західному поході". Одне з найбільших міст Європи (яким був Київ перед ворожою навалою) не зникло після цього з карти, але перетворилося на невеличке поселення, що було відоме лише завдяки своїй давній славі.

 

Що відбувалося біля Лядських воріт та Десятинної церкви? Як були озброєні монголи та кияни? Хто очолював оборону Києва? Відповіді на ці та інші запитання давно відомі завдяки роботам істориків та археологів.

Проте наука не стоїть на місці: в останні роки з'явилися дослідження, які доповнюють, а подекуди змінюють наші уявлення про трагічний і героїчний грудень 1240 року.

Лекцію читатиме Дмитро Вортман, картограф, науковий редактор "Енциклопедії історії України".

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

16 листопада, субота, 14:00.

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2), 4 поверх. 

Вхід за музейним квитком вартістю 20 грн.

Подія у Facebook.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.