АНОНС: У Києві відбудеться конференція "Архіви комуністичних спецслужб"

Міжнародна наукова конференція «Архіви комуністичних спецслужб» відбудеться у КНУ ім. Т.Г.Шевченка 12 листопада

 

Як і чому знищувалися архіви КГБ (доповідає Нікіта Пєтров)? Що зберіглося в архівах Грузії (Іраклі Хвадагіані) та Молдови (Ігор Кашу)? Як триває створення Архіву Українського інституту національної пам'яті, який має зберігати всі документи репресивних органів комуністичного режиму (Ігор Кулик)?

Що нового ми можемо дізнатися про співробітників комуністичних спецслужб (Вадим Золотарьов), їх кар'єри (Андрій Живюк) та ким були виконавці сталінських репресій (Роман Подкур)?

Що зберігали чекісти в справі-формулярі на Олександра Довженка (Юрій Шаповал), як проходила Польська операція Великого терору на Київщині (Олег Бажан), локальний вимір депортації "Запад" (Андрій Когут), силова модель державно-церковні відносини в радянській Україні (Людмила Бабенко), українські гумор і сатира у часи сталінського терору (Тетяна Шептицька), репресії театральних діячів у Києві під час Великого терору (Олена Полідович) та репресії 20-30-их років у м. Сніжне Донецької області (Микола Бривко) — це питання, які будуть винесені на дискусію під час міжнародної конференції.

Співорганізатори конференції:

- Інститут історії України Національної академії наук України,

- Галузевий державний архів Служби безпеки України,

- Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті,

- Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

- Головна редколегія науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією" та

- Центр досліджень визвольного руху.

Конференцію присвячено двом ювілеям, які минають цього року — 25 років від початку видання журналу "З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ" та 25 років від створення Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Вівторок, 12 листопада.

10:00 - 10:30: Відкриття конференції

10:30 - 11:45: Секція I. Особливості доступу та діяльності архівних установ, що зберігають документи комуністичних спецслужб

12:10 PM - 1:10 PM: Секція II. "Лицарі без страху і докору": особова інформація про співробітників держбезпеки у документах спецслужб

1:30 PM - 3:00 PM: Секція III. Історія XX ст. крізь призму документів комуністичних спецслужб (частина I)

4:00 PM - 5:00 PM: Секція III. Історія XX ст. крізь призму документів комуністичних спецслужб (частина II).

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет( вул. Володимирська 60), ауд. 349.

Форма реєстрації до участі в конференції: https://forms.gle/HnPt66cgeHT5coxx9

Подія у Facebook.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.