АНОНС: У Києві відбудеться конференція "Архіви комуністичних спецслужб"

Міжнародна наукова конференція «Архіви комуністичних спецслужб» відбудеться у КНУ ім. Т.Г.Шевченка 12 листопада

 

Як і чому знищувалися архіви КГБ (доповідає Нікіта Пєтров)? Що зберіглося в архівах Грузії (Іраклі Хвадагіані) та Молдови (Ігор Кашу)? Як триває створення Архіву Українського інституту національної пам'яті, який має зберігати всі документи репресивних органів комуністичного режиму (Ігор Кулик)?

Що нового ми можемо дізнатися про співробітників комуністичних спецслужб (Вадим Золотарьов), їх кар'єри (Андрій Живюк) та ким були виконавці сталінських репресій (Роман Подкур)?

Що зберігали чекісти в справі-формулярі на Олександра Довженка (Юрій Шаповал), як проходила Польська операція Великого терору на Київщині (Олег Бажан), локальний вимір депортації "Запад" (Андрій Когут), силова модель державно-церковні відносини в радянській Україні (Людмила Бабенко), українські гумор і сатира у часи сталінського терору (Тетяна Шептицька), репресії театральних діячів у Києві під час Великого терору (Олена Полідович) та репресії 20-30-их років у м. Сніжне Донецької області (Микола Бривко) — це питання, які будуть винесені на дискусію під час міжнародної конференції.

Співорганізатори конференції:

- Інститут історії України Національної академії наук України,

- Галузевий державний архів Служби безпеки України,

- Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті,

- Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

- Головна редколегія науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією" та

- Центр досліджень визвольного руху.

Конференцію присвячено двом ювілеям, які минають цього року — 25 років від початку видання журналу "З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ" та 25 років від створення Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Вівторок, 12 листопада.

10:00 - 10:30: Відкриття конференції

10:30 - 11:45: Секція I. Особливості доступу та діяльності архівних установ, що зберігають документи комуністичних спецслужб

12:10 PM - 1:10 PM: Секція II. "Лицарі без страху і докору": особова інформація про співробітників держбезпеки у документах спецслужб

1:30 PM - 3:00 PM: Секція III. Історія XX ст. крізь призму документів комуністичних спецслужб (частина I)

4:00 PM - 5:00 PM: Секція III. Історія XX ст. крізь призму документів комуністичних спецслужб (частина II).

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет( вул. Володимирська 60), ауд. 349.

Форма реєстрації до участі в конференції: https://forms.gle/HnPt66cgeHT5coxx9

Подія у Facebook.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.