Конгрес США визнав геноцид вірмен в Османській імперії

Палата представників США 29 жовтня прийняла резолюцію про визнання геноциду вірмен 1915-1923 років на території Османської імперії

Про це повідомляє BBC.

 

За резолюцію проголосували 405 членів палати, 11 висловилися проти. Її підтримали впливові представники як Демократичної, так і Республіканської партії.

Документ був внесений до Конгресу в січні, відразу після відкриття засідань Палати представників нового скликання, в якій більшість отримала Демократична партія. Демократи представляють багато виборчих округів, у яких мешкає значна кількість американців вірменського походження.

Ухвалення резолюції відбулося швидше, ніж очікувала більшість спостерігачів. У понеділок вона пройшла через комітет з регламенту, який виніс її на голосування всієї палати представників - причому без можливості внесення поправок, як і домагалися вірменські лобісти.

Ухвалення законопроекту лобіювали дві найбільші групи, що представляють американців вірменського походження - Вірменський національний комітет Америки (АНКА) і "Вірменська асамблея Америки".

"Ми в буквальному сенсі обходимо всі кабінети на [Капітолійському] пагорбі", - розповідав Бі-бі-сі Армен Саакян, виконавчий директор АНКА по західному регіону.

Когресмени визнають, що прискорений розгляд резолюції викликаний кризою у відносинах США з Туреччиною через турецьку операцію на півночі Сирії. Очікується, що офіційна Анкара відповість на визнання геноциду відкликанням свого посла з Вашингтона, який раніше назвав текст документа повним безпідставних звинувачень.

Довідка. Геноцид вірмен є першим геноцидом ХХ сторіччя. Туреччина заперечує звинувачення в масовому знищенні біля 1,5 млн вірмен у роки Першої світової війни і вкрай болісно реагує на критику з боку Заходу щодо питання вірменського геноциду.

Факт геноциду вірмен визнаний 29 країнами, зокрема: Росією, Францією, Литвою, Німеччиною, Італією, Австрією Австрії, Чилі, Греції, Кіпру, Аргентини, Бельгії, Уельсу, Швейцарією, Канадою, Польщею тощо. України серед них немає.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.