Конгрес США визнав геноцид вірмен в Османській імперії

Палата представників США 29 жовтня прийняла резолюцію про визнання геноциду вірмен 1915-1923 років на території Османської імперії

Про це повідомляє BBC.

 

За резолюцію проголосували 405 членів палати, 11 висловилися проти. Її підтримали впливові представники як Демократичної, так і Республіканської партії.

Документ був внесений до Конгресу в січні, відразу після відкриття засідань Палати представників нового скликання, в якій більшість отримала Демократична партія. Демократи представляють багато виборчих округів, у яких мешкає значна кількість американців вірменського походження.

Ухвалення резолюції відбулося швидше, ніж очікувала більшість спостерігачів. У понеділок вона пройшла через комітет з регламенту, який виніс її на голосування всієї палати представників - причому без можливості внесення поправок, як і домагалися вірменські лобісти.

Ухвалення законопроекту лобіювали дві найбільші групи, що представляють американців вірменського походження - Вірменський національний комітет Америки (АНКА) і "Вірменська асамблея Америки".

"Ми в буквальному сенсі обходимо всі кабінети на [Капітолійському] пагорбі", - розповідав Бі-бі-сі Армен Саакян, виконавчий директор АНКА по західному регіону.

Когресмени визнають, що прискорений розгляд резолюції викликаний кризою у відносинах США з Туреччиною через турецьку операцію на півночі Сирії. Очікується, що офіційна Анкара відповість на визнання геноциду відкликанням свого посла з Вашингтона, який раніше назвав текст документа повним безпідставних звинувачень.

Довідка. Геноцид вірмен є першим геноцидом ХХ сторіччя. Туреччина заперечує звинувачення в масовому знищенні біля 1,5 млн вірмен у роки Першої світової війни і вкрай болісно реагує на критику з боку Заходу щодо питання вірменського геноциду.

Факт геноциду вірмен визнаний 29 країнами, зокрема: Росією, Францією, Литвою, Німеччиною, Італією, Австрією Австрії, Чилі, Греції, Кіпру, Аргентини, Бельгії, Уельсу, Швейцарією, Канадою, Польщею тощо. України серед них немає.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.