АНОНС: У Києві готують мітинг пам'яті кримськотатарського льотчика Амет-Хана Султана

У Києві відзначать 99-ту річницю від дня народження кримськотатарського льотчика, двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана.

Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

 

"25 жовтня 2019 о 16:00 в Парку Вічної Слави міста Києва відбудеться церемонія покладання квітів до пам'ятника великого сина кримськотатарського народу, двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-випробувача, активного учасника кримськотатарського національного руху Амет-Хана Султана", – написав Чубаров на своїй сторінці в Facebook.

У церемонії візьмуть участь представники Меджлісу кримськотатарського народу, державні та громадські діячі України.

У Сімферополі російська влада міста також планує пам'ятний захід, приурочений до 99-річчя від дня народження льотчика.

У програмі заходу будуть молебень, пам'ятний мітинг, виступи представників влади півострова.

Час: 25 жовтня, п'ятниця, 16.00

Місце: Парк Вічної Слави міста Києва, вул. Лаврська, 15

Довідка:

Амет-Хан Султан

Діяч кримськотатарського народу, двічі Герой Радянського Союзу, льотчик Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 року в Алупці. Батько – лакець (родом із аулу Цовкра-1 в Дагестані), мати – кримська татарка.

За батьками Амет-Хана вважають своїм національним героєм як дагестанці, так і кримські татари. Амет-Хан Султан здійснив 603 бойових вильоти, збив особисто 30 і в складі групи 19 літаків люфтваффе (повітряні сили нацистської Німеччини). За час льотної роботи пілот освоїв приблизно 100 типів літальних апаратів, його наліт склав 4237 годин.

Амет-Хан Султан загинув при виконанні випробувального польоту на літальній лабораторії Ту-16. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.

14 травня 2015 року Верховна Рада України присвоїла аеропорту "Сімферополь" ім'я Амет-Хана Султана. Його ім'я носить також аеропорт Махачкали (Дагестан, Росія).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.