Спецпроект

У Варшаві відбулася прем'єра фільму про Голодомор "Ціна правди"

У варшавському кінотеатрі Kinoteka у понеділок відбувся прем’єрний показ фільму “Ціна правди" про британського журналіста Гарета Джонса, який першим на Заході розповів про Голодомор в Україні.

Стрічка, яка демонструвалася відразу у чотирьох залах кінотеатру, привернула увагу сотень гостей зі світу культури та політики, повідомляє видання День із посиланням на Укрінформ.

 
фото укрінформ

"Фільм дуже сильний, він своєчасний і дуже потрібний. Він не лише про страшну трагедію, яку пережила Україна і українці, і яка залишилася в нашій пам'яті, але цей фільм також і про цінності та правду.

Фільм також дуже наближує нас до того, що маємо і з чим стикаємося навіть у нинішні часи", - наголосив під час урочистої прем'єри фільму посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він подякував знімальній групі, акторам та режисерці кінокартини Агнєшці Голланд за важливу місію розповсюдження правди про страшну трагедію в Україні першої половини XX століття, нагадати про неї і зробити усе можливе, аби подібного не сталося в майбутньому.

Дещиця також подякував усім полякам та Польщі за підтримку України сьогодні.

Український дипломат також поінформував, що колишній бранець Кремля Олег Сенцов, який пробув в російських в'язницях понад тисячу днів, вже на волі і приїжджає до Варшави. Він висловив сподівання, що Сенцов через деякий час зможе показувати свої фільми польським друзям у себе в Криму.

Дещиця також звернув увагу, що в український кінопрокат стрічка вийде під назвою "Ціна правди", підкресливши, що "ціна та правда є дуже важливими".

Один з польських продюсерів телекартини Станіслав Дзєдзіц зазначив, що "неможливе стало можливим". Він зауважив, що фільм вдався, попри те, що перед зйомками в Україні, Польщі і Шотландії режисерка Голланд неодноразового висловлювала сумнів, чи вдасться це зробити так як вона хоче.

Він подякував усім, хто підтримав зйомку кінокартини і творчому колективу за самовіддану роботу над фільмом.

Голланд зазначила, що фільм є дуже важливим для усіх. Вона висловила задоволення з приводу того, що фільм незабаром зможуть побачити усі бажаючі на широких екранах.

Як відомо, "Громадянин Джонс" виходить у прокат в Польщі 25 жовтня. В Україні "Ціну правди" можна буде побачити в кінотеатрах з 28 листопада.

Прем'єра ж відбулася в лютому на 69-му Берлінському міжнародному кінофестивалі. У вересні стрічка здобула головну нагороду – "Золотого лева" - на 44-му фестивалі польських художніх фільмів у Гдині.

У фільмі розповідається про валлійського репортера Гарета Джонса, який у 1933 році приїхав до СРСР і розслідував події Голодомору. Він першим у західній пресі розповів про голод в Україні.

Фільм знято в копродукції України, Польщі та Великої Британії, зйомки відбувалися в усіх трьох країнах.

Україна витратила на стрічку 26 млн грн, а загальний її бюджет становить 262,2 млн грн.

Головні ролі виконали Джеймс Нортон (серіал "Війна і мир"), Ванесса Кірбі ("Корона", "Місія нездійсненна: Фолаут"), Пітер Сарсгаард ("Чудова сімка"), Джозеф Моул ("Гра престолів") і Кеннет Кренем ("Малефісента"). Також у картині зіграли українські актори Яків Ткаченко й Олег Драч.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.