На Вінниччині під час оранки відкопали рідкісну кам’яну плиту епохи бронзи. ФОТО

У Крижопільському району, поблизу села Городківка, місцеві жителі знайшли рідкісну антропоморфну кам’яну стелу часів бронзи. Помітивши, незвичайну форму каменю, верхня частина якого нагадувала обличчя людини, вирішили зробити фото і надіслати його фахівцям з археології.

Знахідкою виявилася - антропоморфна стела бронзової доби – повідомляє видання "День".

 
ФОТО: Вінниця Прес-поінт

Такі плити традиційно встановлювали на вершинах курганів. Як відзначив завідувач сектору охорони культурної спадщини управління культури Вінницької ОДА Михайло Потупчик, знайденій стелі до 5 тисяч років. Типологічно її можна віднести до епохи бронзи, але точний вік встановити вже неможливо.

"Визначення віку таких знахідок досить відносне. Продатувати її за супутніми знахідками чи якимись іншими методами наразі вже неможливо. Типологічно ж вона схожа на ті, що знаходили в курганах епохи бронзи.

Але може відноситися і до скіфського періоду, позаяк невідомо, з якого кургану її викопали і якого віку поховання там були", – говорить Михайло Потупчик.

 
ФОТО: Вінниця Прес-поінт

Він додає, що кам'яну скульптуру виорали з-під підніжжя одного із курганів трактористи. Не придавши значення знахідці, затягли її до лісосмуги і покинули. На місце виїхали місцеві краєзнавці, які помітили, що скульптура має обриси людського тіла, а прав верхня частина – риси обличчя.

 
ФОТО: Вінниця Прес-поінт

"Схожі стели ми знаходили й раніше. Утім, це досить рідкісна для наших днів знахідка, оскільки 90 % курганів свого часу були розорані. І ті стели, які там зберігалися були розбиті, тому більшість з них не дійшли до нас у первозданному вигляді.

Скажімо, на території Вінницької області мені відомо про чотири подібних знахідки, а городківська стела – п'ята", – уточнив Михайло Потупчик.

 
ФОТО: Вінниця Прес-поінт

Наразі місцеві краєзнавці вирішують, де зберігати знахідку. А між тим мріють про створення сільського краєзнавчого музею.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.