Історики встановили справжнє ім'я одного з військових зі знімка «Підняття прапора на Іодзіма»

Американські дослідники з'ясували, що морський піхотинець з однією з найвідоміших історичних фотографій був ідентифікований невірно

Про це пише Birdinflight із посиланням на The Guardian.

На знімку, зробленому 23 лютого 1945 року, морські піхотинці і санітар піднімають прапор на горі Сурібаті над японським островом Іодзіма. Троє з шести військових загинули в найближчі дні.

 
Joe Rosenthal / the Associated Press

Довгий час вважалося, що на фотографії зображені Гарольд Шульц, Рене Ганьон, Харлон Блок, Франклін Сузлі, Айра Хейз і Майкл Стренк. Через 74 роки вчені з'ясували, що на місці Рене Ганьона насправді був інший військовий - Гарольд "Пиріг" Келлер

Історики Стівен Фоулі, Дастін Спенс і Брент Вестемейер використовували архівні відеозаписи і інші фотографії, зроблені на Іодзіма, щоб встановити особу морського піхотинця. Особистість Келлера підтвердили члени слідчої комісії і слідчі з лабораторії цифрових доказів ФБР. Сім'я Келлера, який помер від серцевого нападу в 1979 році, вдячна їм за це виправлення.

"Тепер ми знаємо, що він теж є на цій фотографії. Він ніколи не розповідав про це, коли ми були дітьми. Ми знали, що він був на війні, ми знали, що він був поранений в плече ... Але він не говорив, що допомагав підняти прапор на горі Сурібаті", - зазначила 70-річна дочка Келлера в коментарі NBC News.

У лютому 1945 року американці почали першу операцію на території Японії - захоплення острова Іодзіма в Тихому океані. Через чотири дні морським піхотинцям з величезними втратами вдалося захопити підноситься над островом гору Сурібаті і встановити на вершині перший прапор.

 
Wikimedia Commons

Його попросив на пам'ять міністр військово-морських сил США, і тоді морпіхи поставили другий, більший. Цей момент зафіксував фотограф Джо Розенталь. Після встановленні прапора Розенталь зняв солдат, що зображують бурхливу радість.

Коли через кілька днів його запитали, чи позували військові на фото, він вирішив, що мова йде про інший кадр, і відповів: "Звичайно". Через це Розенталя неодноразово звинувачували в постановці і навіть вимагали відкликати отриману знімком Пулітцерівську премію. Однак знята на Сурібаті кінохроніка доводить, що підйом прапора не зрежисований.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.