АНОНС: Археологи розкажуть киянам про трепанацію в давнину

Інститут археології НАН України починає новий цикл лекцій в рамках проекту "Про що розповідає археологія"

Перша лекція - "Трепанації у давнину. Ритуальні практики чи медична необхідність" від старшого наукового співробітника Інституту, кандидата історичних наук Олександри Козак.

 

У другій половині ХІХ ст. у Перу було знайдено дивний людський череп з штучно зробленим отвором – трепанацією. Пізніше у Франції в шарах кам'яної доби археологи розкопали більш як десяток трепанованих черепів та вирізані з них пластинки.

Що ж таке трепанація черепа? Для чого їх робили в давнину? Були вони частиною культу чи найпершими хірургічними операціями? Коли та як робили трепанації черепів на теренах України? Відповіді на ці питання дають палеопатологічні дослідження.

19 жовтня, субота, 12.00

Місце: Археологічний музей (Київ, вул. Б.Хмельницького, 15, будівля Науково–природничого музею НАН України, цокольний поверх).

Вхід вільний.

Подія у Facebook.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.