У Бельгії відкрили пам’ятник Анні Київській. ФОТО

Урочиста церемонія відкриття скульптури Анни, донький Ярослава Мудрого та королеві Франції, відбулася 12 жовтня у старовинному бельгійському місті Арлон

Про це повідомляє Укрінформ.

Церемонія відбулася в межах проєкту "Шлях Королеви", який відтворює шлях, яким майбутня королева Франції долала відстань від Києва до Парижа.

 

"Відкриття скульптури київської княгині є символом історичних зв'язків, які поєднують всю Європу і Україну. Ця подія стала можливою завдяки енергії та ентузіазму мерії Києва та зусиллям посольства України в Королівстві Бельгія. То тепер ми сподіваємося, що більше українців будуть приїздити до нашого чудового міста", - зазначив під час відкриття пам'ятки бургомістр міста Арлон Вінсен Магнюс.

 

Під час виступу на церемонії посол України в Бельгії Микола Точицький наголосив, що історична постать Анна Ярославни уособлює глибокі історичні зв'язки, які існують між Україною та рештою Європи. Тож для України європейська інтеграція є природним процесом, який означає повернення до власних витоків.

 

Автор скульптури Костянтин Скритуцький розповів журналістам, що майбутня королева Франції постає в образі маленької дівчинки, яка колись ходила вулицями стародавнього Києва та мріяла про майбутнє.

 

У заході взяли участь представники міської громади Арлона, українські дипломати та представники мерії Києва.

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.