У празькому музеї відкрилася виставка про життя в Галичині наприкінці ХІХ століття. ФОТО

Виставка «Стародавня Україна», експонати якої розповідають про життя в Галичині наприкінці ХІХ століття, відкрилася у Національному етнографічному музеї Чеської Республіки.

Про це розповів Укрінформу посол України в Чехії Євген Перебийніс.

 
Фото: Посольство України в Чехії

"Ми готували цю виставку 2 роки. Життя Галичини наприкінці ХІХ століття показане через колекцію чеського дослідника Франтішека Ржегоржа, яка пролежала в запасниках більше 100 років. Аналогів деяких експонатів немає навіть в Україні", - сказав Перебийніс.

Посольство разом із Національним етнографічним музеєм Чеської Республіки та за допомогою Академії наук України організувало проведення цієї виставки. Вона буде демонструватись у Празі пів року, до 30 квітня 2020-го. Потім, як сподіваються організатори, поїде в Україну.

 
Фото: Посольство України в Чехії

Відвідувачі можуть побачити не лише авторські фотографії Ржегоржа та зібрану ним велику колекцію предметів побуту жителів Галичини, й спеціально виготовлених на його замовлення моделей великих об'єктів, зокрема галицької садиби з обійстям.

Колекція містить низку надзвичайно цінних та рідкісних експонатів: ікон, зразків вишивки, фотографій.

 
Фото: Посольство України в Чехії

На відкритті експозиції виступив аматорський колектив "Лісоруб" із села Великий Бичків, що на Закарпатті. Музиканти супроводжували вернісаж автентичними мелодіями та піснями, а також частували охочих звареним на вогні карпатським баношем.

У музей, окрім предметів високої мистецько-декоративної вартості (окремі частини іконостасу, писанки, оздоблена кераміка, скло, елементи святкового вбрання, цінні вишивки чи єврейські вирізані картинки), потрапили також предмети щоденного вжитку, моделі землеробських знарядь і предмети, пов'язані із календарною та родинною обрядовістю.

 
Фото: Посольство України в Чехії

Довідково. Франтішек Ржегорж народився 16 грудня 1857 року в селі Стєжери біля міста Градец Краловий. У липні 1877-го Ржегоржі переїхали в пошуках кращої долі до галицького села Вовків біля Львова.

Вивченню та документуванню галицької культури Франтішек присвятив усе своє життя. Він дуже комплексно описав життя в Галичині і на Буковині. Помер Ржегорж 6 жовтня 1899 року, залишивши по собі величезну колекцію.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.