В Ізраїлі виявили стародавнє місто бронзової доби

Управління у справах стародавностей Ізраїлю (Israel Antiquities Authority) виявило руїни одного з найбільших центральних міст стародавнього Близького Сходу, де проживало близько 6 тис. мешканців, і ще одне більш старе поселення.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на Bloomberg.

 
ФОТО: Israel Antiquities Authority

"Навіть у наших найсміливіших мріях ми не вірили, що знайдемо місто тих часів", — сказала археолог Діна Шалем. Розмір поселення надає унікальну можливість для розкопок, здатних покращити наші знання про історію стародавніх народів.

Знайдені руїни належать до часів бронзової доби.

У місті, якому приблизно 5 тис. років, археологи виявили незвичайний ритуальний храм з величезним камʼяним резервуаром для рідини, який використовувався під час релігійних церемоній надворі, а також приміщення для обгорілих кісток тварин і статуетки.

"Те, що ми називаємо храмом, є унікальною будівлею, ми не бачили нічого подібного", — сказала Шалем.

Міста були виявлені в ході розкопок, розпочатих ізраїльською Національною транспортною інфраструктурною компанією, яка готувалася побудувати дорогу до ізраїльського міста Хариш, неподалік Хайфи. Зазвичай Ізраїль проводить розкопки до початку великих будівельних проєктів, щоб не знищити стародавні знахідки.

"Немає ніяких сумнівів у тому, що ці руїни кардинально змінюють те, що ми знаємо про характер і початок урбанізації в Ізраїлі", — йдеться в прес-релізі.

Тепер Ізраїль побудує нову транспортну розвʼязку високо над руїнами, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.