In memoriam. Померла багаторічна директорка Музею Ханенків

Віра Виноградова, колишня керівниця Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, померла 2 жовтня

Про це повідомляє сайт музею.

Працювати до Музею Ханенків (у ті часи - Київського музею західного та східного мистецтва) Віра Виноградова прийшла у 1994 році, маючи великий досвід роботи в інших закладах культури. Два роки потому вона очолила музей.

 

"Саме Віра Іллівна створила нинішній Музей Ханенків. Своєю енергією вона вдихнула нові сили у досвідчених працівників та запросила до музею нову генерацію мистецтвознавців, культурологів, істориків, філологів.

Вони впровадили нові стандарти й практики наукової роботи, музейної освіти, соціальної турботи та комунікації, обліку, збереження та реставрації, фінансової справи та господарювання", - зазначає прес-служба музею.

Саме завдяки зусиллям Виноградової був завершаений тривалий капітальний ремонт обох будівель музею. 

"Дві черги реставрації були завершені протягом 10 років - вже 1998-го відкрилася оновлена експозиція європейського мистецтва в Домі Ханенків (Терещенківська, 15), 2006-го - нова експозиція азійського мистецтва (Терещенківська, 17). Це був потужний старт нового етапу в історії музею", - написала у Facebook нинішня директорка музею Катерина Чуєва.

Музей Ханенків Віра Виноградова очолювала 22 роки. У 2018 році вона пішла з посади через стан здоров'я.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.