Об’єднання колишніх вояків УПА США і Канади припинило своє існування

Члени Об’єднання колишніх вояків УПА США і Канади провели загальні збори, на яких ухвалили рішення про розпуск організації

Заяву про це оприлюднив сайт "Український погляд".

Збори відбулися 28 вересня 2019 року в "Українському домі" в Торонто.

 

Розпусити організацію вирішили через малу кількість її активних членів.

"Письмове й усне опитання усіх членів вказало, що переважна більшість повністю погодилися на цей крок та уповажнила Головну Управу формально закінчити існування організації", - йдеться у заяві.

Наприкінці 1940-х та початку 1950-х років значна частина тих колишніх вояків УПА, що перебували в Західній Європі, переїжджає до США та Канади. Вони засновують низку ветеранських формувань - зокрема Об'єднання колишніх вояків УПА в США. Під час з'їзду в 1966 році ця структура об'єдалася із ветеранськими станицями Канади. У результаті з'явилося Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади. 

ОКВ УПА США і Канади разом із Товариством колишніх Вояків УПА ім. генерала Тараса Чупринки в 1970-х роках ініціювало видання серії збірок документів та матеріалів "Літопис УПА". Для цього було створено окремене видавництво. Загалом за всі роки побачило сві близко 130 томів "Літопису". За часів незалежності видавництво перемістилося в Україну.

"Сьогодні "Літопис УПА" з осідком у Львові, де знаходиться багато виданих книг, також у стані ліквідації. Цією справою займається Ліквідаційна комісія, головою якої є Осип Жигар", - додають автори повідомлення.

Прапори об'єднання передали на збереження до Українського Документаційно–Дослідного Центру в Торонто та музею Української православної церкви США в Баунд Бруці.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.