Спецпроект

Зеленський проігнорував офіційні урочистості у Бабиному Яру

Відсутність президента під час жалобних заходів у річницю трагедії Бабиного Яру спричинила скандал

Офіційні заходи в Києві, присвячені річниці трагедії в Бабиному Яру, розпочалися 29 вересня "Маршем пам'яті". Про це повідомляє "Укрінформ".

 
українська правда

Кілька сотень киян пройшли ходою, вшановуючи жертв розстрілів вересня 1941 року. Марш розпочався на вулиці Січових стрільців, на місці, де окупаційна нацистська влада наказала зібратися євреям Києва. Учасники маршу пройшли шляхом, яким 78 років тому люди йшли на розстріл. Хода завершилася біля пам'ятника "Менора" в історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр".

Під час мітингу біля "Менори" рабин, голова Об'єднання юдейських релігійних організацій України Яків Блайх висловив обурення тим, що президент Володимир Зеленський не бере участь в офіційних заходах. Про це пише "Українська правда" з посиланням на рабина Моше Реувена Асмана.

"Вперше в історії незалежної України президент України не прийшов до Бабиного Яру 29 числа, він єврей, йому не треба.

Президент з прем'єр-міністром ходили щороку сюди, вони знали, що є такий Бабин Яр, треба поважати те, що було. А сьогодні президент, слава богу, прислав кошик квітів. А наступний президент вже, напевно, повністю забуде про те, що був Бабин Яр", - наводить видання слова Блайха.

Також УП із посиланням на власні джерела зазначає, що Зеленський у неділю був у Бабиному Яру, проте не афішував свою присутність. На підтвердження було додано кілька фотографій. 

 
УКРАЇНСЬКА ПРАВДА

Проте, по-перше, президент підійшов не до "Менори", а до радянського пам'ятника жертвам розстрілів у Бабиному Яру. По-друге, на знімках помітно, що це відбулося вже ввечері 29 вересня - після того, як слова Блайха викликали резонанс.

Офіс президента ніяк не коментує відсутність Зеленського на офіційних заходах у Бабиному Яру.

 

Нагадаємо, вшанування пам'яті жертв розстрілів у Бабиному Яру на офіційному рівні за участі керівництва держави відбувалося в Україні з часів проголошення незалежності. У 1991 році голова Верховної Ради Леонід Кравчук у під час виступу в Бабиному Яру приніс вибачення єврейській громаді за злочини Голокосту, завершивши промову фразою ідишем. Надалі кожен український президент брав участь у жалобних заходах у День пам'яті жертв Бабиного Яру. За часів президентства Віктора Ющенка Бабиному Яру надано статус історико-культурного, а згодом історико-меморіального заповідника.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.