Українка полівтязень нацистських концтаборів отримала Федеральний орден за заслуги на стрічці

Надія Слєсарєва отримала Федеральний орден за заслуги на стрічці за свою багаторічну діяльність у сфері прав колишніх примусових працівників націонал-соціалізму.

Про це повідомляє Посольство Федеративної республіки Німеччина у Києві.

Нагородження Надії Слєсарєвої Федеральним орденом за заслуги
Нагородження Надії Слєсарєвої Федеральним орденом за заслуги
Фото: Посольство Федеративної республіки Німеччина у Києві

.

Нагорода відзначає заслуги Надії Слєсарєвої, яку у вересні 1943 року було депортовано німецькими окупантами до концентраційного табору Штутгоф і яка сама стала там жертвою примусової роботи.

Після свого повернення в Україну вона як інженер за освітою зробила важливий внесок у відбудову України та виступала у своїй власній організації "Надія", а також у співпраці з берлінською організацією "KONTAKTE-KOHTAKTbI е.V.", за визнання примусових працівників в Україні та за виплату їм компенсацій.

Її діяльність давала можливість почути багатьох потерпілих і створювала простір для діалогу.

Федеральний орден за заслуги
Федеральний орден за заслуги
Фото: Посольство Федеративної республіки Німеччина у Києві.

18 вересня Посол Міхаела Кюхлер, Спеціальна уповноважена Німеччини зі зв′язків з єврейськими організаціями, з питань боротьби з антисемітизмом і антициганізмом, вручила Надії Слєсаревій Федеральний орден за заслуги на стрічці.

Цей орден є найвищим цивільним визнанням Федеративною Республікою Німеччина заслуг перед суспільним благом і присуджується німецям та іноземним громадянам за політичні, економічні, соціальні та духовні досягнення, а також за особливі заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина.

Нагороджуючи Федеральним орденом за заслуги, Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр прагне привернути увагу громадськості до видатних досягнень, яким він надає особливого значення для суспільства.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.