АНОНС: У Києві розкажуть про роль "Генерала Мороза" у розселенні слов'ян

Науковці зазначають різноманітні фактори, що визначили успішність експансії слов'янських племен на світанку середньовіччя. Віддають належне військовій звитязі, але не забувають й про "геополітичну ситуацію".

Про це повідомляє сторінка проекту Likbez. Історичний фронт у Facebook.

Лекцію читатиме доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к.і.н. Євген Синиця.

 

Науковці зазначають різноманітні фактори, що визначили успішність експансії слов'янських племен на світанку середньовіччя. Зрозуміло, що насамперед віддають належне військовій звитязі, щоправда, зазначаючи одночасно й сприятливу "геополітичну ситуацію", у якій відбувався бучний історичний дебют слов'ян.

Рідше згадують пристосованість способу життя слов'ян (зовні простого, чи пак – навіть примітивного) до "вимог епохи", часів остаточного краху економічної системи, що вибудувала Римська імперія не лише в своїх кордонах, а й за їхніми межами, в Європейському Барбарікумі…

Та є всі підстави вважати, що глибинні причини всіх кризових явищ, економічних та політичних, що позначили фінал Античності та початок Середньовіччя, слід шукати у природних негараздах, що відомі як кліматичний пессимум раннього середньовіччя.

"Тож спробуємо розібратися, чому саме слов'яни стали одними з небагатьох "бенефіціарів" зазначеної кризи, зважаючи насамперед на стан довкілля протягом V–VІІ ст., а також з'ясувати, чи й справді "генерал Мороз" відіграв настільки визначну роль у Великому розселенні слов'ян", - пишуть організатори.

Час: 21 вересня, субота, 14:00

Місце: Національний Музей Історії України вул. Володимирська 2, 4 поверх

Вхід за музейним квитком вартістю 20 грн.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.