Золото у єзуїтських сутеренах

Переоблаштувати підземелля, щоб влаштовувати там виставки музейного золота, збираються у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.

Про це повідомляє "Вежа".

Ідеться про єзуїтські підземні склепіння, виявлені у музеї в 2010 році. Тоді в одному з експозиційних залів хотіли замінити паркет, який почав псуватись через вологу.

Коли працівники музею пересунули велику піч (один з експонатів) до іншого залу, то виявили під нею невеликий отвір. Вже під ним побачили велике провалля, заповнене будівельним сміттям.

 

Виявлене приміщення, як було з'ясовано музейниками – це підвал єзуїтьського колегіуму. Звідти і з'явилася волога, яка псувала паркет. Маючи таке приміщення, музейники вирішили, що його потрібно якось використовувати. 

– В нас шикарна археологічна колекція золота, яка складається із золота доби бронзи, включно з колекцією бурштину і бронзовими виробами та сарматського золота. Всі ці речі зберігаються в фондах нашого музею, окремі з них відомі в усьому світі. У вузьких колах, звісно.

Ці колекції ми показуємо дуже рідко, на тематичних виставках або під замовлення. Але ці речі потрібно презентувати гідно.

Саме тому ми вирішили зробити експонат в експонаті – помістити нашу найкращу колекцію в нашому найцікавішому залі, – цитує видання завідуючу сектором археології Вінницького обласного краєзнавчого музею Ольгу Грабовську

 

Така виставка вже має назву – "Золоті сутерени".

Втім, перед працівниками музею постало декілька проблем: необхідність створити в підземеллі специфічні, потрібні для зберігання золота умови, відновити підземелля та реконструювати залу над ним. 

– Фахівці нам розповіли, що відповідні умови з контролем клімату можна створити як в самому погребі, так і у вітрині, де виставлятимуться коштовності. Після цього вже не було ніяких сумнівів, тому замовили дизайн-концепцію Олександру Антонцю і зараз вже маємо уявлення як це може виглядати, – зазначає Ольга. 

Наразі невідомо, коли може розпочатись реставрація підземелля та адаптація його під виставку "Золоті сутерени". За словами працівників музею, реставрація погребу включає і необхідність реконструкції приміщень над ним. 

 

Довідка. Близько 1754 року для учнів Вінницького єзуїтського колегіуму було створено гуртожиток – двоповерховий будинок, на місці якого зараз розташований музей. Згодом приміщення належало Вінницькій окружній школі, а з кінця XVIII століття в трьох кімнатах першого поверху була міська в'язниця.

У 1816 арештантів звідти перевели, а будинок відремонтували і розмістили там господарчі приміщення. Відомо, що до погребу можна було потрапити з кухні. 

"Сутерени" - діалектне слово, синонім "підземелля".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.