Премію імені Василя Стуса отримав режисер Влад Троїцький

Цьогорічним лауреатом премії імені Василя Стуса став режисер, засновник театру «Дах», фестивалю ГогольFest, гуртів ДахаБраха і Dakh Daughters Владислав Троїцький.

Цьогорічна церемонія нагородження пройшла у музеї Тараса Шевченка у Києві, повідомляє Громадське.

 
Фото: Громадське

Премію імені Василя Стуса вручають за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції. Тридцять років тому її заснував український дисидент, тодішній голова Української асоціації незалежної творчої інтелігенції Євген Сверстюк.

З того часу лауреатами премії стали близько 60 людей. Минулого року її отримав президент Українського католицього університету, отець Борис Гудзяк, ще раніше – письменник Сергій Жадан.

Довідково. Влад Троїцький — засновник першого в України незалежного театру Дах, засновник і художній керівник гуртів Дахабраха, фрік-кабаре Dakh Daughters, лялькове кабаре ЦЕШО, проекту NOVAOPERA. Засновник і президент міжнародного мультидисциплінарного фестивалю ГогольFest. Режисер у театрах України, Німеччини, Угорщини, Польщі, Швейцарії. Офіцер Ордену Мистецтв і Літератури.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.