АНОНС: Лекція "У королівській книгарні: що та як читали англійські монархи"

Ви вже, мабуть, знаєте, що книга у середні віки була справжнім скарбом. Не кожен міг дозволити собі її придбати, та й не кожен умів читати. Але як щодо середньовічних монархів?

Symbolon. Центр середньовічних та ранньомодерних студій запрошує відвідати свою чергову лекцію.

 

Чи знаєте ви, що середньовічні королі читали книги та володіли цілими бібліотеками? Які ж книги потрапляли до королівської бібліотеки та якими були смаки монархів?

Про це під час лекції "У королівській книгарні: що та як читали англійські монархи" розповість Вадим Чепіженко, викладач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

На лекції ви дізнаєтеся про те:

  • яке було середньовічне жанрове розмаїття та які книги переважали на полицях "королівської книгарні";
  • яку функцію відігравали книги та як вони використовувалися задля репрезентації королівської влади, зокрема в Англії;
  • як можна реконструювати наповнення такої бібліотеки;
  • які практики читання превалювали в епоху середньовіччя та до яких з них частіше зверталися англійські королі.

Час: 7 вересня, суботу, 14:00 – 15:00.

Місце: Creative Women Space. Київ, Михайлівський провулок, 9б.

Вартість участі у заході 100 грн. за умови попередньої оплати та 150 грн. у день події. Усі перераховані кошти підуть на розвиток Громадської організації "Симболон. Центр середньовічних та ранньомодерних студій".

Зареєструватися на лекцію потрібно за посиланням.

*Вказані вами персональні дані у реєстраційній формі є необхідними для подальшого контакту з Вами. Після реєстрації Вам надійде лист з умовами придбання квитка.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.