АНОНС: Лекція "У королівській книгарні: що та як читали англійські монархи"

Ви вже, мабуть, знаєте, що книга у середні віки була справжнім скарбом. Не кожен міг дозволити собі її придбати, та й не кожен умів читати. Але як щодо середньовічних монархів?

Symbolon. Центр середньовічних та ранньомодерних студій запрошує відвідати свою чергову лекцію.

 

Чи знаєте ви, що середньовічні королі читали книги та володіли цілими бібліотеками? Які ж книги потрапляли до королівської бібліотеки та якими були смаки монархів?

Про це під час лекції "У королівській книгарні: що та як читали англійські монархи" розповість Вадим Чепіженко, викладач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

На лекції ви дізнаєтеся про те:

  • яке було середньовічне жанрове розмаїття та які книги переважали на полицях "королівської книгарні";
  • яку функцію відігравали книги та як вони використовувалися задля репрезентації королівської влади, зокрема в Англії;
  • як можна реконструювати наповнення такої бібліотеки;
  • які практики читання превалювали в епоху середньовіччя та до яких з них частіше зверталися англійські королі.

Час: 7 вересня, суботу, 14:00 – 15:00.

Місце: Creative Women Space. Київ, Михайлівський провулок, 9б.

Вартість участі у заході 100 грн. за умови попередньої оплати та 150 грн. у день події. Усі перераховані кошти підуть на розвиток Громадської організації "Симболон. Центр середньовічних та ранньомодерних студій".

Зареєструватися на лекцію потрібно за посиланням.

*Вказані вами персональні дані у реєстраційній формі є необхідними для подальшого контакту з Вами. Після реєстрації Вам надійде лист з умовами придбання квитка.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.