АНОНС: Виставка "Прапори та реліквії української звитяги" у НМІУ

23 серпня до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності в Національному музеї історії України відкривається виставка прапорів та реліквій української незалежності із колекції музею.

Прапор – це символ боротьби, звитяги, непереможного духу. Серед знамен різних періодів історії України, представлених на виставці, є кілька таких, які широкий загал відвідувачів зможе побачити вперше.

Це, зокрема, справжній витвір мистецтва – прекрасно збережена донаторська хоругва XVIII ст., а також бойові прапори українських полків, що брали участь у Російсько-турецькій війні 1877–1878 рр.

 

Вони є яскравим прикладом того, що жодної "славы русского оружия" не існує, а імперські завоювання забарвлені кров'ю українців.

На відміну від цих двох знамен, прапори періоду національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. є цілковитим уособленням свого часу: вони саморобні, зроблені нашвидкуруч, але просякнуті духом бойової звитяги й незламності.

Доторкнутися до історії державності України можна завдяки реліквіям, які ви зможете побачити на виставці: ІV Універсал від 22 січня 1918 року, яким було проголошено незалежність УНР, символи влади часів козацтва, печатка українського уряду в екзилі, передана останнім президентом УНР Миколою Плав'юком, та Акт проголошення незалежності 1991 року.

Куратор виставки: Сергій Носачов, заступник генерального директора НМІУ з питань розвитку.

Відкриття - 23 серпня, п'ятниця, 10.00

Місце: Національний музей історії України (Киї, вул. Володимирська, 2), апсида 3-го поверху музею.

Вхід за музейним квитком.

Інформація для ЗМІ за тел.: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.