"Помпеї" на Тернопільщині. У шарі мулу збереглася вулиця XVII століття

Сміття, горіхова шкаралупа, вишневі кісточки, дерев’яні споруди, фрагменти одягу, взуття, прикрас і посуду. Усе це в неушкодженому вигляді законсервувала в Залізцях на Тернопільщині повінь у XVII столітті.

На збережені артефакти натрапили нещодавно археологи Науково-дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України під час розкопок у Зборівському районі, повідомляє "Терміново".

За словами наукового співробітника "ОАСУ" Василя Ільчишина, дослідження в Залізцях були діагностичного характеру з метою з'ясування перспектив досліджень культурного шару в центрі містечка.

 
Василь Ільчишин в процесі виборки об'єктів XVII ст

Та вже на глибині 40 см науковці натрапили на скупчення битого скляного посуду XVIII століття. Глибше археологи відкопали фрагменти дерев'яного зрубу 2-ї половини XVII сторіччя.

Під цією спорудою залягав стерильний шар мулу, проте Ільчишин вирішив перевірити його на предмет раніших нашарувань.

"І тут сталося неймовірне! – розповідає археолог, – Під шаром мулу приховувався цілий міський світ і життя середини XVIІ. Ми знайшли кам'яну вимостку ринкової площі, поміж тих каменів були найрізноманітніші предмети, які характеризують побут мешканців, їхнє життя і ті історичні події, що тоді вирували".

 
Скляний посуд , пляшки, келихи XVIII століття з верхніх шарів розвідкового розкопу 

Шар мулу вкрив площу Ринок після великої повені, яка затопила місто, і законсервував усе, що тоді лежало чи розміщувалося на бруківці.

Поміж каменів дослідники виявили шкаралупу лісових та волоських горіхів, насіння гречки, кісточки вишні чи черешні, кору дерев, гілки, фрагменти трісок, дощок, шкіряного одягу, взуття, керамічного та скляного посуду, монети та предмети озброєння, прикраси – намистини, бісер.

Через вплив часу та сильної кислотності металеві предмети окиснилися, тож монети й вироби з кольорового металу атрибутувати вкрай важко.

 
Бойова сокира, наконечник стріли до лука та ніж XVII століття 

Знайдені також предмети зброї – алебарда, ніж і наконечник стріли свідчать про причини повені.

"Вони підказують нам про те , з чим пов'язана та повінь – найімовірніше, що ця подія трапилась якраз в період Зборівської битви 1649 року. У той час турки могли розграбувати місто і розібрати греблю. Залозецький став на той час мав більше 1000 га площі і був у 4 рази більший, ніж зараз. А старе місто знаходилось нижче по течії від ставу. І величезна кількість води і мулу миттєво заполонила долину Серету і, відповідно, затопила місто, тим самим "заморозивши" ту мить міського життя і побуту", – пояснює Ільчишин.

 
Керамічна кахля 2 половини XVII сторіччя з рослинним орнаментом 

Археолог підкреслює, що археологічна пам'ятка Старі Залізці, в якій збереглися дерев'яна забудова та дерев'яні й органічні предмети, єдина така на Тернопільщині.

Ширші археологічні дослідження заплановані на наступний рік.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.