Спецпроект

Зеленський і Нетаньяху відвідали Бабин Яр. ФОТО

Під час вшанування жертв Бабиного Яру разом із прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху президент України Володимир Зеленський згадав про розстріляних євреїв, циган, військовополонених і українських націоналістів.

Державні діячі відвідали місце трагедії 19 серпня під час офіційного візиту ізраїльського лідера в Україну, повідомляє офіційний сайт президента України.

За словами Зеленського, розстріли в Бабиному Яру можна описати трьома "неможливо": неможливо зрозуміти, неможливо забути й пробачити, неможливо допустити знову.

 
Президент України Володимир Зеленський
president.gov.ua

Глава держави наголосив, що незрозумілим є нелюдське прагнення винищувати людей за етнічною, національною чи політичною ознаками, незалежно від статі та віку.

"Перед очима – страшна нескінченна черга людей, які не розуміли, що їх ведуть на смерть. Переважна частина убитих були єврейської національності", – зазначив він.

Володимир Зеленський додав, що, розстрілявши всіх євреїв, яких змогли знайти, нацисти почали розправлятися з іншими – полоненими, ромами та українцями, які боролися за свою державу.

"Тоталітарний радянський режим наклав табу на такі теми, як Голокост, Бабин Яр, Голодомор, і довго замовчував справжні масштаби цих злочинів. За різними даними, у період нацистської окупації в Бабиному Яру було розстріляно від 70 до 200 тисяч людей. І це не просто статистика", – підкреслив Президент.

Президент нагадав, що ізраїльський Меморіальний комплекс Голокосту "Яд Вашем" удостоїв високого звання "Праведників народів світу" понад дві з половиною тисячі українців. Україна посідає четверте місце у світі за кількістю людей, які отримали це звання.

 
president.gov.ua

"Сьогодні тут, у Бабиному Яру, ми закликаємо міжнародне співтовариство об'єднати зусилля, щоб не допустити будь-яких проявів антисемітизму та нетерпимості на расовому чи національному ґрунті. Україна разом з усім цивілізованим світом демонструє єдність і стоїть на сторожі гуманізму, толерантності, свободи та демократії. Заради третього "неможливо" – неможливо допустити знову", – резюмував Президент.

Біньямін Нетаньяху висловив вдячність президенту та уряду України за збереження пам'яті жертв Голокосту. "Ви справді робите значний внесок у боротьбу з антисемітизмом", – зазначив він і попросив і надалі вшановувати пам'ять жертв Голокосту у Бабиному Яру.

Біля пам'ятного знаку "Менора" Зеленський і Нетаньяху поклали вінки.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.