Знайдена ще два роки тому в Житомирі іконка виявилась рідкісною

Знахідку відносять до домонгольського періоду. Їй до 900 років.

Про це повідомляє ТСН.

Ще два роки тому, в листопаді 2017 року, під час розкопок на Замковій горі в Житомирі на глибині трьох метрів знайшли рідкісний артефакт і витвір сакрального мистецтва – нагрудну іконку-образок. Тоді вона була в бруді та іржі. Тепер же провели реставрацію й побачили, що насправді на ній є.

 

Над реставрацією працювали фахівці із Житомира та Києва, повідомив старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін.

Встановили, що іконка виготовлена із мідного сплаву у техніці лиття. На лицевій стороні розміщене кольорове погрудне зображення Христа Еммануїла. З обох боків німбу вище плечей частково збереглися заглиблення літер монограми Христа ІС – ХС з короткими прямими титлами.

На тильній стороні іконки розміщено лінійне зображення шестикінцевого розквітлого хреста з трапецієподібними поглибленими завершеннями перекладин.

З основи хреста розходяться два ліроподібно вигнуті пагони зі спірально загнутими відростками. Такого типу хрест символізує вічне оновлення і безсмертя, пояснює Тарабукін.

"Дослідження зразка методом оптичної мікроскопії в ультрафіолетовому діапазоні та рентгенофлуоресцентного аналізу, вивчення іконографії зображень та пошуки аналогій сукупно дозволили зробити припущення, що іконку було виготовлено ювеліром південно-руського походження.

При її виготовлені майстер наслідував візантійські традиції емальєрної справи. Нагрудні іконки з розквітлим хрестом вважали євлогіями (благословенням) Гробу Господнього.

Появу іконки, відповідно до типологічних і стилістичних аналогій доктор історичних наук, заступник директора музею історії Десятинної церкви Єлизавета Архипова відносить до кінця ХІІ – першої половини ХІІІ ст.", - зазначив Тарабукін.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.