Спецпроект

Найкращий проект Меморіального центру Голокосту в Києві: журі не змогло визначитися

29 липня відбулося засідання журі в рамках другого етапу архітектурного конкурсу на найкращий проект майбутнього Меморіального центру Голокосту в Бабиному Яру. За результатами засідання було прийняте рішення відтермінувати оголошення переможця та продовжити зустріч журі восени цього року.

Члени журі оцінювали 5 проектів, повідомили в прес-службі Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". 

"Ми прагнемо, щоб проект-фіналіст відповідав рівню знакової будівлі світового масштабу, про що було заявлено на початку архітектурного конкурсу. Тому нам потрібен додатковий час, аби прийняти правильне рішення", — коментує продовження засідання журі виконавчий директор та директор зі стратегії Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) Яна Барінова.

 
Засідання журі конкурсу
прес-служба BYHMC

Під час обох етапів конкурсу члени журі оцінюють проекти на умовах анонімності за заздалегідь визначеними критеріями. Вони беруть до уваги не тільки архітектурне рішення та дизайн, а також унікальність та новаторство концепції, складність її втілення та інтеграції у наявний ландшафт Бабиного Яру та міського простору довкола нього.

"Усі п'ять представлених проектів вартісні. Після першого етапу конкурсу команди значно допрацювали їх на основі рекомендацій журі. Адже ми прагнемо відшукати найкраще поєднання сильної концепції з органічною інтеграцією проекту у простір Бабиного Яру. Оскільки до конкурсного журі входять архітектори світового рівня, й дехто з них не зміг бути присутнім на засіданні 29 липня, усі дійшли згоди, що остаточне рішення потрібно прийняти у повному складі", — розповідає Бенджамін Хосбах, директор компанії [phase eins], Берлін, яка виступила організатором конкурсу.

До речі, [phase eins] також проводила конкурс на кращий проект меморіалу Героїв Небесної Сотні та музею Революції гідності.

Нагадаємо, архітектурний конкурс на кращий проект Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" стартував 19 грудня 2018 року. Усього надійшло 165 заявок із 36 країн світу. Кваліфікаційний відбір пройшли 10 бюро:

BURØ architects, Україна;
Diller Scofidio + Renfro, США;
Eisenman Architects, США;
Dorte Mandrup A/S, Данія;
KAAN Architecten, Нідерланди;
merz merz gmbh & co. kg, Німеччина;
querkraft architekten zt gmbh, Австрія;
RICHTER MUSIKOWSKI Architecten PartGmbB, Німеччина;
STUDIO ODILE DECQ, Франція;
Wolfgang Tschapeller ZT-GmbH, Австрія.

Перший етап конкурсу завершився 4 травня. За його результатами члени журі обрали 5 найкращих проектів із 10 представлених командами архітекторів та ландшафтних дизайнерів.

Сторінка архітектурного конкурсу із детальним складом журі, викладом конкурсних вимог та описом процедури за посиланням.

Як повідомлялося, Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" отримав доступ до одного з найбільших у світі онлайн-архівів свідчень про Голокост ― Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies і тепер відкриває доступ до колекції відеосвідчень українським науковцям.

Читайте також:

Про що розповідатиме Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"?

Музей "Бабин Яр". Відкритий лист-застереження українських істориків

Офіційна відповідь директора Меморіалу "Бабин Яр" на Лист істориків

Директор центру "Бабин Яр": "Перед нами не стоїть завдання зламати ситуацію через коліно"

Йосиф Зісельс: Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"– проект патерналістський

Концепція Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр": невігластво чи наукове шахрайство?

Пришестя Месії, або Про ситуацію навколо створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Усі публікації за темою Бабин Яр

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.