Харарі не погоджувався на "возз'єднання Криму з Росією" в російському виданні його книжки

Письменник Ювал Ной Харарі заявив, що не погоджувався на те, щоб анексію Крму Росією в російському перекладі його книжки "21 урок для XXI століття" назвали "возз'єднанням".

Про це він сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, передає Укрінформ.

Журналісти спитали автора, чи він схвалив зміни, за якими анексію Криму назвали "возз'єднанням з Росією". 

"Ні в якому разі. Я дізнався про це тільки що від читачів, і я рішуче проти цього заперечую. Я абсолютно ясно висловився, що це саме завоювання і ніщо інше. Я не говорю російською, я повинен з'ясувати, яке саме слово використали в перекладі. Якщо це так, мені доведеться поговорити зі своїм агентом і адвокатами й зрозуміти, що можна з цим зробити", - відповів письменник.

Нагадаємо, з російського видання книги ізраїльського письменника й історика Юваля Ноя Харарі "21 урок для XXI століття" зникли звинувачення Путіна в брехні про анексію Криму, а інші формулювання про Росію пом'якшені. Зміну фрагментів тексту затвердив сам Юваль Ной Харарі.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.