У Ялті археологи знайшли скелет кочівника-чорногорівця. ФОТО

Археологічна експедиція Маріупольського університету в селищі Ялта виявила імовірний скелет кімерійця у похованні залізної доби

Науковці та студенти Маріупольського державного університету під керівництвом В'ячеслава Забавіна з 29 червня по 18 липня проводили розкопки в селищі Ялта Мангушського району Донецької області, повідомляє прес-служба Маріупольської ради.

 

Археологи досліджували ділянку діаметром 40 м і завглибшки 1 м. Вони перевірили вісім поховань доби бронзи (ямна, бабинська і зрубна культури) та одне — раннього залізного віку (чорногорівська культура).

Поруч із численними костяними, бронзовими й керамічними виробами археологи знайшли скелет кочівника (імовірно, кімерійця) чорногорівської групи пам'яток, похованого в позі вершника.

 
 

За словами Забавіна знахідки унікальні для цієї місцевості, оскільки трапляються тут вкрай рідко. Зараз археологи розглядають ідею подальших розкопок у Ялті.

ДОВІДКА:

Чорногорівська група пам'яток — передскіфська ступінь кімерійської культури раннього залізного віку (950—650 роки до н. е.) Північного Причорномор'я. Назва походить від кургану під с. Чорногорівка (нині м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області), дослідженого в 1901 році.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.