Віце-спікер Сейму Польщі: Очікую змін в історичній політиці України

Віце-спікер Сейму Польщі Малгожата Госевська з провладної партії "Право і справедливість" сподівається, що в Україні після парламентських виборів є шанс на розмови про зміну історичної політики.

Про це вона сказала, коментуючи вибори до Верховної Ради України, інформує Польсько-український портал.

"Я очікую тут змін у політиці України. Звісно, найближчі дні, місяці покажуть, чи наші очікування і надії є слушними, чи справді відбудеться зміна. Проте, здається, що президент України – людина дуже прагматична; він не зв'язаний тими залежностями, що стосуються певної версії історичної політики, яку Україна реалізувала досі", – сказала пані Госевська.

 
Малгожата Госевська

Нагадаємо, заступник Голови Офісу Президента Вадим Пристайко анонсував перемовини для поліпшення відносин з Польщею, зокрема у справі скасування заборони на проведення пошукових робіт та ексгумацій польських жертв на території України.

Двосторонні перемовини відбулися, зокрема, під час візиту Володимира Зеленського до Брюсселя, де він зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою. Дуда попросив у Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

Президент Зеленський під час зустрічі з Дудою в Брюсселі повідомив, що налаштований на примирення і недопущення домінування тематики складних періодів історії українсько-польських відносин.

Видача дозволів на проведення пошукових робіт польських науковців на території України призупинені з весни 2017 року, після 15-го акту руйнування українських меморіалів на території Польщі, які влада країни не розслідувала. 

Обов'язковою передумовою поновлення пошукових робіт Український ІНП назвав відновлення хоча б одого з 15 пам'ятників, сплюндрованих за останні роки.



Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.