У російському Липецьку постраждав бюст Сталіна

У місті Липецьку, Російська Федерація, стався напад на погруддя радянському диктатору Йосипу Сталіну, встановленому біля місцевого осередку Комуністичної партії Російської Федерації.

Невідомі залили монумент монтажною піною, після чого намагалися підірвати двері до офісу комуністів, передає "Фонтанка. ru". На тротуарі перед бюстом написали фарбою "Кат народів".

 
Вождя СРСР залили будівельною піною
Youtube / КПРФ Липецька область

"У ніч із 20 на 21 липня кілька молодиків осквернили пам'ятник Сталіну і спробували підірвати балончиками з гащом вхідні двері до обласного відділення КПРФ. На даний час розпочато перевірку події. Вилучено записи камер спостереження. Ведеться пошук зловмисників", - розповіли 22 липня партійці, виклавши відео в Мережу.

Перевірку здійснює Управління МВС Росії по Липецькій області. Липецькі комуністи назвали те, що сталося, "війною з пам'яттю".

Погруддя Сталіну в Липецьку комуністи відкрили 9 травня 2015 року, на День перемоги. Атака 21 липня була вже не першою. Невдовзі після відкриття пам'ятник облили рожевою фарбою.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.