Археологічна експедиція на Мамай-горі таки почалася. Досліджують поховання XV століття

Археологічна експедиція на Мамай-горі поблизу Каховського водосховища розпочалася У цьому сезоні археологи досліджують три поховання доби пізнього середньовіччя (XV століття).

Про це йдеться у повідомленні на сторінці Мамай-Гора у "Фейсбуці", інформує "Гал-Інфо".

На підставі досліджень археологи припускають, що поховані були представники першої хвилі мангит (протоногайських племен), приведених темником Золотої Орди Едигеєм на ці землі з міжріччя Волги та Іртиша або Криму.

 
FB Мамай-Гора

"Про це свідчить час виникнення могильника, мусульманський обряд поховання та монголоїдні риси, виявлені антропологом.

Скоріш за все, Мамай-Гора у контексті історії Північного Причорномор’я XV ст. виступала як митниця, торжище, або ж перевалочний табір кримських торговців, що прямували у чужі землі.

Цікаво також те, що кістяк дорослої людини перерізав скіфську культову яму (IV ст. до н. е.), які є досить рідкісними та унікальними для нашої території. Схожі комплекси є лиш в незначній кількості на античних некрополях і на пам'ятнику Молога в Подністров'ї", - сказано в повідомленні.

 
FB МАМАЙ-ГОРА

Також археологи вже натрапили на четверте поховання, скоріш за все середньовічного часу, та ще одну скіфську культову яму. Дослідження виявлених об'єктів тривають.

Як повідомлялося, Міністерство культури України зволікало з виданням дозволу на археологічні роботи на Мамай-Горі.

 
FB МАМАЙ-ГОРА

ДОВІДКА:

Мамай-гора - археологічна пам'ятка світового значення біля с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. Це один з найбільших в Європі могильників. Розвідані пам’ятки охоплюють вражаючий період - тут представлені пам ’ятки епохи неоліту, бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя, іншими словами - тут таїться історія близько 8 тисяч років.

Мамай-гора поступово сповзає у Каховське водосховище. За останні 30 років обвалилося майже 400 метрів берегу. Учені кажуть, що зупинити процес руйнації Мамай-гори неможливо. Тому з 1988 року рятувальні археологічні роботи тут проводить експедиція історичного факультету Запорізького національного університету.

На 28% дослідженої території виявлено вже 689 стародавніх поховань різноманітних культур.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.