Дослідники з України, Німеччини та США в Більському городищі знайшли артефакти залізного віку. ФОТО

Археологи V Міжнародної літньої польової археологічної школи дослідили 18 поховань раннього залізного віку на Полтавщині. Знахідками дослідників стали уламки посуду, прикраси та рідкісна мушля каурі.

Дослідження проводили на території Більського городища (Котелевський район Полтавської області) з 17 червня по 5 липня 40 археологів і волонтерів з Києва, Харкова, Дніпра, Черкас, Полтавщини, Донеччини й навіть Німеччини та США, повідомляє сайт історико-культурного заповідника "Більськ".

Керівником школи був к. і. н. Денис Гречко, старший науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАНУ.

 
історико-культурний заповідник "Більськ"

В урочищі Барвінкова гора на території ґрунтового могильника епохи раннього залізного віку археологи виявили та дослідили 18 поховань (1 — чоловіче, решта — жіночі та дитячі), а також 7 господарських ям.

 
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"

Серед знайдених артефактів – уламки глиняного ліпного посуду та античних амфор, бронзові сережки, імпортне склопастове намисто, рідкісна мушля каурі.

 
Уламки амфори з розкопок
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"
 
Мушля каурі. Такі мушлі в давнину використовувалися як платіжний засіб, зокрема у Київській Русі в XII–XIV століттях
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"
 
Античне склопастове намисто
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"

Також учасники Школи розвідали територію Більського городища й заклали розкоп на скіфському могильнику в урочищі Безодня, щоб перевірити дані геомагнітної зйомки. Тут учасники дослідження змогли опанувати георадарну зйомку землі та знімали об'єкти культурної спадщини з квадрокоптера, за допомогою тахеометра й нівеліра.

 
Бронзова сережка
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"

Міжнародна літня польова археологічна школа заснована 2015 року історико-культурним заповідником "Більськ" спільно з Інститутом археології НАН України та Спілкою археологів України.

Вона об’єднує професійних археологів та шанувальників древньої історії з усієї України та близького зарубіжжя.

Мушля каурі

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.