Уряд затвердив порядок отримання УБД борцями за незалежність України

Кабінет Міністрів України затвердив порядок надання статусу учасника бойових дій борцям за незалежність України у ХХ столітті.

Відповідний документ ухвалили сьогодні, 10 липня, під час засідання уряду, повідомляє сайт Кабміну.

Як передбачає чинний закон "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті", борці за незалежність та члени їхніх сімей можуть отримати соціальні гарантії й пільги від держави.

Щоб забезпечити ці гарантії у грудні 2018 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зміни передбачають надання статусу учасника бойових дій борцям за незалежність України у XX столітті.

Учасниками бойових дій визнаються учасники: Української військової організації (УВО), Організації українських націоналістів (ОУН), Української повстанської армії (УПА), Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ” (з липня 1943 року – Українська народно-революційна армія), які зі зброєю у руках проводили бойові дії із нацистським окупаційним режимом та у подальшому чинили збройний опір комуністичному режимові.

Нагадаємо, станом на кінець травня 2018 року, за даними авторів змін до закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", залишалося близько 1200 живих ветеранів ОУН та УПА.

У квітні 2015 року український парламент ухвалив закон "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті".

До них зараховано: армії та уряди УНР і ЗУНР, Карпатську Січ, Українську військову організацію, Організацію українських націоналістів, Українську повстанську армію, "Поліську січ", Українську Гельсінську групу, Народний рух України (до 1991 року) та ін.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.