Уряд затвердив порядок отримання УБД борцями за незалежність України

Кабінет Міністрів України затвердив порядок надання статусу учасника бойових дій борцям за незалежність України у ХХ столітті.

Відповідний документ ухвалили сьогодні, 10 липня, під час засідання уряду, повідомляє сайт Кабміну.

Як передбачає чинний закон "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті", борці за незалежність та члени їхніх сімей можуть отримати соціальні гарантії й пільги від держави.

Щоб забезпечити ці гарантії у грудні 2018 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зміни передбачають надання статусу учасника бойових дій борцям за незалежність України у XX столітті.

Учасниками бойових дій визнаються учасники: Української військової організації (УВО), Організації українських націоналістів (ОУН), Української повстанської армії (УПА), Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ” (з липня 1943 року – Українська народно-революційна армія), які зі зброєю у руках проводили бойові дії із нацистським окупаційним режимом та у подальшому чинили збройний опір комуністичному режимові.

Нагадаємо, станом на кінець травня 2018 року, за даними авторів змін до закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", залишалося близько 1200 живих ветеранів ОУН та УПА.

У квітні 2015 року український парламент ухвалив закон "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті".

До них зараховано: армії та уряди УНР і ЗУНР, Карпатську Січ, Українську військову організацію, Організацію українських націоналістів, Українську повстанську армію, "Поліську січ", Українську Гельсінську групу, Народний рух України (до 1991 року) та ін.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.