Стартує щасливий ХІІІ конкурс імені Єжи Ґєдройця!

До завершення терміну зголошення робіт на конкурс залишилося 10 днів.

Про це повідомляє офіційний сайт Посольства Республіки Польща в Україні.

Як і попередні XIII КОНКУРС імені ЄЖИ ҐЄДРОЙЦЯ на найкращу кандидатську, маґістерську та бакалаврську роботу в 2018/2019 році присвячений історії та сучасності Польщі, а також польсько-українським взаєминам.

Перший такий конкурс на честь редактора альманаху «Культура» був оголошений Посольством Республіки Польща в Україні з нагоди Року Єжи Ґєдройця у 2006 році.

 
Єжи Ґедройць пояснює Збіґнєву Бжезинському, як грати на "Великій шахівниці". Літературний інститут, 1963 рік

Посольство Польщі звертаються до свіжоспечених бакалаврів, магістрів та кандидатів наук із закликом надсилати тексти своїх наукових робіт на конкурс:

«Якщо ти бажаєш узяти участь у цьогорічному випуску Конкурсу, надішли до Посольства РП у Києві:

  1. бакалаврську, маґістерську або кандидатську роботу, присвячену польській історії, сучасності Польщі або польсько-українським взаєминам, захист якої відбувся у будь-якому українському університеті в 2018/2019 навчальному році (як в електронному, так і в роздрукованому вигляді),
  1. короткий зміст роботи (резюме або автореферат),
  1. свою біографію».

Роботи будуть приймати до 14 липня 2019 року.

Умовою участі у Конкурсі є українське громадянство.

Для переможців передбачено нагороди:

для кандидатських робіт: І нагорода – 1000 євро, ІІ – 500 євро, ІІІ – 300 євро,

для маґістерських робіт: І нагорода – 300 євро, ІІ – 250 євро, ІІІ – 200 євро,

для бакалаврських робіт: І нагорода – 200 євро, ІІ – 150 євро, ІІІ – 100 євро.

Центр східноєвропейських студій Варшавського університету підготував у цьому році додаткову нагороду – наукове перебування у Варшаві для лауреатів І нагород: у категорії кандидатських робіт – 3 тижні, маґістерських – 2 тижні, бакалаврську – 1 тиждень.

Фраґменти найкращих праць будуть надруковані у міжнародному щорічнику «Польські студії», який видається Києво-Могилянською академією та Центром східноєвропейських студій Варшавського університету.

Детальну інформацію надає:

Аркадюш Кутек, І секретар Політичного відділу Посольства

тел. (044) 230-07-10

e-mail: arkadiusz.kutek@msz.gov.pl

Посольство РП у Києві

01901 Київ, вул. Ярославів вал, 12

Нагадуємо, Єжи Ґєдройць — польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura (Париж). Активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій. Гедройцева формула "Без незалежної України не буде вільної Польщі" стала гаслом східної політики Польщі після 1989 і до наших днів.

З ініціативи і коштом Єжи Ґєдройця у Бібліотеці "Культури" з'явилася друком антологія української літератури 1917–1933 років "Розстріляне відродження", що її на замовлення Ґєдройця підготував Юрій Лавріненко. "Розстріляне відродження" як пропозиція назви книжки вперше прозвучала у листі Ґєдройця до Лавріненка від 13 серпня 1958 року: "Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „Розстріляне відродження. Антологія 1917–1933 etc." Назва тоді звучала би ефектно".



Після виходу книжки Єжи Ґєдройць коштом редакції надіслав був рецензійні примірники антології до Спілки Письменників у Києві та до українських радянських журналів, а також використовував кожну можливість, легальну й нелегальну, аби переправити книгу "за залізну завісу".

29 листопада 2018 року Київська міська рада перейменувала на честь Єжи Ґєдройця столичну вулицю Тверську.

Читайте також:

Пан Редактор. Єжи Ґєдройць та його спадщина

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.