Стартує щасливий ХІІІ конкурс імені Єжи Ґєдройця!

До завершення терміну зголошення робіт на конкурс залишилося 10 днів.

Про це повідомляє офіційний сайт Посольства Республіки Польща в Україні.

Як і попередні XIII КОНКУРС імені ЄЖИ ҐЄДРОЙЦЯ на найкращу кандидатську, маґістерську та бакалаврську роботу в 2018/2019 році присвячений історії та сучасності Польщі, а також польсько-українським взаєминам.

Перший такий конкурс на честь редактора альманаху «Культура» був оголошений Посольством Республіки Польща в Україні з нагоди Року Єжи Ґєдройця у 2006 році.

 
Єжи Ґедройць пояснює Збіґнєву Бжезинському, як грати на "Великій шахівниці". Літературний інститут, 1963 рік

Посольство Польщі звертаються до свіжоспечених бакалаврів, магістрів та кандидатів наук із закликом надсилати тексти своїх наукових робіт на конкурс:

«Якщо ти бажаєш узяти участь у цьогорічному випуску Конкурсу, надішли до Посольства РП у Києві:

  1. бакалаврську, маґістерську або кандидатську роботу, присвячену польській історії, сучасності Польщі або польсько-українським взаєминам, захист якої відбувся у будь-якому українському університеті в 2018/2019 навчальному році (як в електронному, так і в роздрукованому вигляді),
  1. короткий зміст роботи (резюме або автореферат),
  1. свою біографію».

Роботи будуть приймати до 14 липня 2019 року.

Умовою участі у Конкурсі є українське громадянство.

Для переможців передбачено нагороди:

для кандидатських робіт: І нагорода – 1000 євро, ІІ – 500 євро, ІІІ – 300 євро,

для маґістерських робіт: І нагорода – 300 євро, ІІ – 250 євро, ІІІ – 200 євро,

для бакалаврських робіт: І нагорода – 200 євро, ІІ – 150 євро, ІІІ – 100 євро.

Центр східноєвропейських студій Варшавського університету підготував у цьому році додаткову нагороду – наукове перебування у Варшаві для лауреатів І нагород: у категорії кандидатських робіт – 3 тижні, маґістерських – 2 тижні, бакалаврську – 1 тиждень.

Фраґменти найкращих праць будуть надруковані у міжнародному щорічнику «Польські студії», який видається Києво-Могилянською академією та Центром східноєвропейських студій Варшавського університету.

Детальну інформацію надає:

Аркадюш Кутек, І секретар Політичного відділу Посольства

тел. (044) 230-07-10

e-mail: arkadiusz.kutek@msz.gov.pl

Посольство РП у Києві

01901 Київ, вул. Ярославів вал, 12

Нагадуємо, Єжи Ґєдройць — польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura (Париж). Активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій. Гедройцева формула "Без незалежної України не буде вільної Польщі" стала гаслом східної політики Польщі після 1989 і до наших днів.

З ініціативи і коштом Єжи Ґєдройця у Бібліотеці "Культури" з'явилася друком антологія української літератури 1917–1933 років "Розстріляне відродження", що її на замовлення Ґєдройця підготував Юрій Лавріненко. "Розстріляне відродження" як пропозиція назви книжки вперше прозвучала у листі Ґєдройця до Лавріненка від 13 серпня 1958 року: "Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „Розстріляне відродження. Антологія 1917–1933 etc." Назва тоді звучала би ефектно".



Після виходу книжки Єжи Ґєдройць коштом редакції надіслав був рецензійні примірники антології до Спілки Письменників у Києві та до українських радянських журналів, а також використовував кожну можливість, легальну й нелегальну, аби переправити книгу "за залізну завісу".

29 листопада 2018 року Київська міська рада перейменувала на честь Єжи Ґєдройця столичну вулицю Тверську.

Читайте також:

Пан Редактор. Єжи Ґєдройць та його спадщина

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.