Суд скасував штраф для «Інтера» за висловлювання його ведучих під час концерту на честь 9 травня

Окружний адміністративний суд Києва скасував штраф у 4 млн грн, накладений на телеканал «Інтер» за висловлювання його телеведучих під час трансляції телеконцерту «Перемога. Одна на всіх» 9 травня 2018 року.

Як повідомляє The Бабель про це йдеться у матеріалах справи.

 

Під час трансляції один із ведучих сказав таке: «И сегодня мы не можем позволить, чтобы улицы наших городов называли именами фашистских преступников, а их портреты безнаказанно проносили в факельных шествиях по нашей столице, где каждый метр полит кровью наших соотечественников».

На підставі цього Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила перевірку телеканалу та оштрафувала його на понад 4 млн грн. У своїй скарзі канал посилався на Конституцію, а також українське та міжнародне законодавство.

Суд дійшов висновку, що вислови телеведучих не містять закликів до розпалювання ворожнечі та не створюють викривленого уявлення про окремі аспекти історичного розвитку України і не дискредитують сучасні процеси в Україні, повʼязані з декомунізацією та становленням національної ідентичності. Також суд стягнув на користь «Інтера» 1 762 гривень судового збору.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.