Із Широкиного евакуювали колекцію картин, яку вважали втраченою. ФОТО

З прифронтового Широкиного, яке практично повністю зруйновано в результаті бойових дій, евакуювали колекцію картин маріупольського художника-графіка Віктора Павлюка. Її від артобстрілів ховав чеченський доброволець.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на арт-платформу «ТЮ!», яка отримала колекцію з кількох сотень робіт.

 

«Військові евакуювали із зруйнованого Широкина цінну колекцію творів мистецтва. Колекція, ймовірно, належала українському художнику Віктору Павлюку, відомому українському графіку, у якого в Широкиному був дім та майстерня.

Боєць чеченського батальйону імені Шейха Мансура з минулого року збирав і ховав від вибухів художні роботи, щоб евакуювати твори із зони бойових дій. Раніше ця колекція вважалася втраченою», — йдеться у повідомленні.

 

Зазначено, що роботи знайшов боєць із позивним «Пікассо», який до війни був художником. Він ініціював порятунок картин.

Арт-платформа додала, що це перший випадок евакуації творів мистецтва за п'ять років війни.

«Бійці зазначили, що за шаріатом вони не можуть торкатися зображень людини — це суперечить їхній релігії. Однак члени батальйону вже кілька років воюють на українській стороні та врятували надбання на знак поваги до України та нашої культури, розуміючи, яку художню та історичну цінність становлять евакуйовані твори», — йдеться у повідомленні.

Зараз роботи реставрують, щоб потім провести виставку.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.