АНОНС: Відкриття “Музею” виборчого трешу від ЧЕСНО

У “Музеї” виборчого трешу будуть представлені одні з найбільш вражаючих та дещо абсурдних прикладів “гречкосійства” кандидатів під час виборів різних років, зібраних Рухом ЧЕСНО, партнерами та читачами.

Про це «Історичній правді» повідомили в НМІУ.

 

Мета “Музею” виборчого трешу — нагадати українцям, що ганебне явище “гречкосійства” не має толеруватися у свідомому суспільстві, адже призводить лише до змагання “гаманців”, а не досвіду та програм політиків.

“Гречкосійством” Рух ЧЕСНО називає спроби політиків вплинути на волевиявлення виборців самостійно чи через допоміжних суб’єктів шляхом роздавання подарунків, надання послуг або інших матеріальних чи нематеріальних активів.

У відкритті виставки візьмуть участь:

Віта Думанська — координаторка Руху ЧЕСНО (ГО “Центр UA”)

Дарина Рогачук — журналістка проекту “Вибори-вибори” (ГО “Центр UA” та Українська правда)

Тетяна Сосновська — генеральна директорка Національного музею історії України

«“Музей” має освітній характер, не несе жодної агітаційної мети та покликаний продемонструвати виборцям, чому “гречкосійство” — ганебне явище української політики.

Ані Рух ЧЕСНО, ані Національний музей історії України не виступають за чи проти будь-якого політика чи політичної партії. У музеї буде дотримано баланс експонатів від різних політичних сил» - заявляють організатори.

Куратор виставки – Роман Гондз, науковий співробітник відділу історії незалежної України.

Час: 5 липня, п’ятниця, 11:00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ

Експозиція буде відкрита щодня до 10 серпня (у будні з 10:00 до 18:00 та вихідні з 11:00 до 19:00) за винятком 20 та 21 липня (дня тиші та дня парламентських виборів).

Вхід на експозицію 5 липня та 6 липня — безкоштовний, у решту днів — за вартістю стандартного квитка Національного музею історії України для огляду одного поверху.

Контакт: Юлія – 0509979360 (Рух ЧЕСНО), Валентина – 0962818285 (НМІУ).

Для участі потрібно зареєструватись тут.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.