Делегація зі Львівщини вшанувала пам'ять загиблих українців у Польщі

У суботу, 15 червня, представники товариства "Надсяння" на чолі з головою міжобласного об'єднання "Закерзоння" Володимиром Середою та головою товариства "Надсяння" Соломією Риботицькою вшанували пам'ять невинно вбитих українців у с. Пискоровичі (Республіка Польща), а також запалили лампадки біля школи, в якій були замордовані українці.

Про це повідомляє Львівська ОДА.

 

Молебень в каплиці св. Івана Богослова на місці зруйнованої церкви в с. Пискоровичі очолив о. Христофор Блажієвський, парох церкви Преображення Господнього УГКЦ м. Ярослава.

Також вшанували невинно вбитих українців на цвинтарі в м. Лежайськ.

Довідково:

У с. Пискоровичі в ніч з 17 квітня на 18 квітня 1945 р. озброєні польські підрозділи з відділу NSZ (Narodowe Siły Zbrojne – пол.) під керівництвом Юзефа Задзерського - «Волиняка» без жодного приводу розстріляли в приміщенні школи майже 200 українців з Пискорович та навколишніх сіл, які під захистом декількох вояків Червоної Армії очікували транспорт для переселення до інших районів УРСР.

Всього жертвами підпільних польських військових загонів у 1944–1947 роках стали приблизно 700 громадян української національності з Пискорович та його присілків.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.