Учені знайшли голову доісторичного звіра з неушкодженим мозком. ФОТО

Відірвану голову першого відомого плейстоценового вовка викопали в Абийському улусі на півночі Республіки Саха (Якутія) в Росії.

Її знайшов місцевий житель Павло Єфімов улітку 2018 року на березі р. Тірехтях, що є притокою р. Індигірка, повідомляє видання «The Siberian Times».

Вовк був дорослим у віці від 2-х до 5-ти років на момент смерті. Його ікла та хутро, подібне до хутра мамонта, збереглися неушкоджені у вічній мерзлоті.

 

Голова вовка з четвертинного періоду мала в довжину 40 см. Це половина тулуба сучасних вовків (від 66 86 cм)

Японські науковці оцінюють вік голови в понад 40 тисяч років. Учені Шведського музею природничої історії збираються дослідити ДНК цього хижака плейстоценового періоду.

 
Абийський улус Якутії, де знайшли голову
The Siberian Times

«Це унікальне відкриття перших відомих решток дорослого плейстоценового вовка, у яких збережені тканини. Ми порівняємо його зі сучансими вовками, щоб зрозуміти, як розвивався цей вид та реконструювати його зовнішній вигляд», — сказав представник Академії наук Республіки Саха Альберт Протопопов.

 
Голова плейстоценового вовка на знімку комп'ютерної томографії
the siberian times
 
Голова плейстоценового вовка на знімку комп'ютерної томографії

Вражаючу знахідку представили в Токіо, Японія, під час відкриття виставки шерстистих мамонтів, організованої японськими і якутськими вченими. Окрім вовка, вони представили бездоганно збережене тіло дитинчати печерного лева.

«Їхні м’язи, органи та мозок у доброму стані, — сказала професор палеонтології та медицини Школи медицини Університету Дзікей (Токіо) Наокі Судзукі, яка вивчала рештки комп’ютерною томографією. — Ми хочемо визначити їхні фізичні спроможності та екологію, порівнюючи їх із сьогоднішніми левами та вовками».

 
Тіло дитинчати печерного лева, якому дали ім'я Спартак 
 
Науковці поміщають левеня в сканер

Дитинча печерного лева, яку назвали Спартаком, має 40 см в довжину та важить біля 800 г. на думку науковців, левеня померло невдовзі після народження.

ДОВІДКА:

Плейстоцен — одна з епох четвертинного періоду, яка почалася 2, 588 мільйона років тому і закінчилася 11,7 тисяч років тому. У Євразії характеризувалася багатством тваринного світу, представленого, зокрема: шерстистими мамонтами і носорогами, печерними львами, дикими конями, бізонами, ведмедями тощо.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.