На Вінниччині відкриють музеї царя Інесмея та вина й виноградарства

У місті Ямпіль, що на Вінниччині, у серпні відкриють два нових музеї – сарматського царя Інесмея та вина й виноградарства.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Туризм для нас є одним із пріоритетів розвитку району, і тому ми скористалися можливостями українсько-молдовського проекту, одним із заходів якого було створення двох нових музеїв, – царя Інесмея та вина й виноградарства.

Ремонт приміщень ми вже зробили, а зараз починаємо працювати над наповненням експозицій. Сподіваємося, у серпні зможемо відкрити обидва заклади", – повідомила перший заступник голови Ямпільської РДА Людмила Майорова.

За її словами, формувати експозиції музеїв ямпільчанам допомагають фахівці Вінницького обласного краєзнавчого музею. Зокрема, в музеї вина й виноградарства будуть відображені багаті традиції цієї місцевості з вирощування та переробки винограду.

А базою для створення музею царя Інесмея стануть результати сенсаційної знахідки вінницьких археологів 80-х років минулого століття поблизу села Пороги Ямпільського району.

Там відкопали поховання із золотим скарбом сарматського царя Інесмея, який у 80-ті роки першого століття після Р.Х. був співправителем Ольвії.

Обидва музеї створюються з нуля. Половину фінансування ремонту приміщень забезпечив районний бюджет, решта – грантові кошти. Загалом, йдеться про інвестиції в культурно-туристичну інфраструктуру у понад 500 тис. грн.

Музеї розташуються в середмісті Ямполя, вони матимуть статус об’єктів районної комунальної власності.

Куруватиме їхню роботу районний туристично-інформаційний центр, який наразі також створюється у місті.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.